Якщо на подвір’ї є досить просторий горизонтальний майданчик, зробити ковзанку буде легко. Досить залити її, використовуючи у якості гідроізоляції, наприклад, плівку. Це трішки дорожче, ніж просте заливання вирівняного майданчика, занесеного снігом при потрібній температурі, але результати тут будуть кращими. Огорожу для такої ковзанки можна зробити ще за теплої погоди, а, оскільки вода всередині огорожі ізольована, то ковзанка витримає відлигу без протікання. Елементи конструкції ковзанки можна використовувати ще й на наступний рік. Тому перші капіталовкладення не будуть марними.
Розміри ковзанки визначаються площею подвір’я та розмірами плівки, яку можна підібрати. Ковзанка розмірами 3х6 м добре підходить для малюків, а ковзанка розмірами приблизно 9х15 м – навіть для хокейних тренувань та фігурного катання. Ще треба брати для уваги, що плівка має бути світлою, оскільки темна швидше нагрівається на сонці та лід тане швидше.
Відновлювати рівну поверхню ковзанки краще вночі, коли температура повітря знижується. Найпростіший метод – розлити по льоду теплу воду. Вона розтопить льодяні скалки а потім швидко змерзнеться з льодом. В результаті будемо мати гладку горизонтальну льодяну поверхню.
Дивіться відео ідеї сухого струмка
Воду можна розливати зі шлангу, але простіше та швидше це зробити за допомогою пристосування у вигляді Т-подібного продовжувача на шланг, складеного зі стандартних водорозподільних фітингів. Їх лише треба згвинтити та на нижньому боці горизонтальної частини цього пристрою просвердлити ряд отворів. Цим пристосуванням працюють як мітлою. Крізь маленькі отвори на поверхню льоду рівномірно буде литися тепла вода. Щоб вода у шлангу та пристосуванні не замерзала слід не забувати зливати її.
1. Дошками огороджують периметр ковзанки.
2. Дошки огородження з’єднують встик з зовнішнього боку накладками перерізом 25х100 мм. (З кожного боку стику по чотири шурупи довжиною 40 мм).
3. Встановивши дошки огородження перевіряють його прямі кути методом прямокутного трикутника зі сторонами 3-4-5. Цей метод в тому, що на відстані 3 м від вершини на ребрі дошки огорожі роблять позначку. Далі на другому катеті (дошці) помічають відтань у 4 м…
. . . . .
4. …тоді гіпотенуза, тобто відстань між цими позначками має дорівнювати 5 м. Якщо це не так, дошки пересувають, доку не досягнуть прямого кута.
5. Щоб гострі гілки, металеві речі або скалки скла не пошкодили плівку, граблями обшукують всю поверхню майбутньої ковзанки.
6. Біла плівка краще темної, оскільки вона не так сильно нагрівається сонцем. Її розкладають по ковзанці таким чином, щоб не було зморшок та пузирів.
