Укладання лінолеуму нерідко здається досить клопітким завданням, тому багато домовласників вважають за краще найняти фахівця зі сторони. Тим не менш, всі необхідні операції, пов’язані з цією роботою можна виконати і власними силами, зекономивши на цьому тисяч десять гривень.
Але, спочатку треба правильно вибрати сам матеріал, який від гами кольорів має ще декілька важливих характеристик.
Натуральний матеріал робиться з природних компонентів – соснової смоли, лляної олії, пробкової муки. Зважуючи на це, натуральний лінолеум краще за все обрати для дитячої кімнати, але цей матеріал також рекомендують для житла, де мешкають люди, хворі на астму та різні форми алергії. Стійкий проти спрацювання, але ламкий, цей матеріал намагайтесь не перегинати.
Матеріал, зроблений на основі скловолокна з особливою полімерною пастою, це лінолеум ПВХ. Він безпечний екологічно, тримає тепло, не гниє, легко вкладається. Випускають побутовий, комерційний та напів-комерційний лінолеум ПВХ, причому два останніх зразки найбільш стійкі проти спрацювання, тому їх краще встановлювати у приміщеннях з високою ходимістю, наприклад, у передпокої або у кухні.
Однією з модифікацій лінолеуму ПВХ є гліфталевий лінолеум. У його складі – алкідний полімер, рослинні олії, джутова тканина. Має дуже високу стійкість проти спрацювання, чудові тепло- та звукоізоляційні властивості. Ламкий, тобто при його встановленні слід діяти досить акуратно. Рекомендований для спалень.
Розпізнати потрібний вам матеріал можна за маркуванням. Перша цифра у позначці вказує на клас приміщення, для якого розроблений матеріал. «1» – для приміщень з невеликою ходимістю, «2» – з середньою ходимістю, «3» – офіси, «4» – виробництво.
Друга цифра вказує на рівень стійкості проти спрацювання, від одного до чотирьох по збільшенню. Таким чином, для спальні оптимальним буде лінолеум з позначкою 21, а для підлоги у коридорі – 23-33.
ПІДГОТОВЧІ РОБОТИ
По-перше – слід звільнити приміщення від меблів, килимів. Крім того, необхідно зняти та винести старі плінтуси.
По-друге – ретельно заміряти кімнату. Розміри покриття, при цьому, мають бути трішки більше розмірів кімнати. Також не забуваємо, що стандартні ширини рулону – від двох до чотирьох метрів із інтервалом у півметра.
Далі – третій етап – вирівнюємо та відновлюємо старе покриття. Дерев’яне покриття з трухлявими дошками слід замінити на фанерні заготовки або плити OSB. При нормальному стані дошок фанеру можна настеляти безпосередньо на них. Щоб вирівняти паркет досить буде циклювання. В більш складних випадках може знадобитися заміна лагів або вирівнювання стяжки. Старий лінолеум краще зняти, як би якісно не був він укладений.
І четвертий підготовчий етап – обробка підлоги ґрунтовкою. Якщо лінолеум кладуть на цементну стяжку, її слід вкрити ґрунтовкою. Тоді покриття більш щільно приляже до цементної основи. Перед нанесенням ґрунту підлогу слід старанно пропилососити та вимити.
ТЕХНОЛОГІЯ УКЛАДАННЯ ЛІНОЛЕУМУ
Етап 1 – розгортання лінолеуму. Треба акуратно розгорнути рулон лінолеуму по всій кімнаті, уважно вважаючи на краї, які по усьому периметру мають заходити на стіни внапуск. Приблизна висота напуску з усіх боків – 1,5-2 см. Якщо полотно не суцільне, а з декількох фрагментів , то укладати його треба таким чином, щоб стики пролягали перпендикулярні вікну. Якщо треба скласти малюнок, спочатку пасуємо його на стиках, після чого зважаємо, як лінолеум загинається на стіни.
Етап 2 – припасування розмірів. Але, спочатку треба два-три дні почекати, щоб матеріал вилежався. На третій день загинаємо краї помічаємо лінію розрізу на згині у основи напуску. Потім покриття відкочується від стіни та акуратно відрізається точно за лінією. Після відрізання краї полотна лінолеуму мають лягати точно до стін, не заступаючи на них. Якщо краї десь нерівні, їх треба обрізати ще раз ножом, користуючись при цьому металевою лінійкою.
Етап 3 – приклеювання до підлоги. Це необхідна операція, якщо площа кімнати більше 25 м2. Для цього полотно відкочують та, по периметру кімнати за допомогою шпателя, тонким шаром наносять клей. Після цього полотно фіксують на підлозі, пильнуючи, щоб між його краєм та стіною з усіх боків не було просвіту. Щоб не створилися пузирі матеріал прокатують гумовим валиком або призначеним для цього гладилом.
Етап 4 – зварювання швів. Щоб не зіпсувати лінолеум холодним зварюванням треба наклеїти зверху стика малярний скотч. Далі по усьому шву скотч обережно прорізають ножом, після чогостик заповнюється клеєм з тюбика, у якого є голчаста насадка.
КОРИСНІ ПОРАДИ
Лінолеуму може виявитися замало, якщо розміри полотна будуть такими ж, як розміри кімнати. Кути та стіни не часто бувають ідеально рівними, тому рекомендують купляти матеріал з запасом, тобто, покриття має бути на 5-7 см ширше та довше. Треба вважати також, що частина полотна буде заходити у дверний проріз. Здійснюючи заміри приміщення, слід визначити максимальні значення його ширини та довжини з урахуванням ніш та виступів.
Цікаве відео: Фігурки з фанери для саду
Розмічати лінію різа простіше, якщо на зворотному боці матеріалу вже є заводська розмічена сітка. Зверніть на це увагу в магазині.
Щоб не псувати покриття прим’ятинами від важких меблів, на їх ніжки бажано наклеїти повсть або інший м’який матеріал, хоча можна придбати і особливі насадки у господарському магазині.
Додати лінолеуму блиску можна за допомогою захисної глянсової мастики. Матеріал прослужить довше, якщо раз на рік наносити цю мастику.