Звісно, справжнє фарбування колісних дисків краще довірити фахівцям, особливо це стосується уретанових, алкідних, порошкових фарб та дорогих кованих, литих дисків, в яких фарбування поєднується з полірованим металом.
Але якщо виникає бажання швидко та без особливих фінансових втрат освіжити зовнішній вигляд авто з недорогими колесами, можна впоратись з цим і власноруч.
Для фарбування коліс знадобиться:
- Фарба
- Личкувальна шкірка
- Перетворювач іржі
- Розчинник для нітрофарб або ацетон для знежирювання
- Чисте ганчір’я
Краще обрати аерозольну емаль для дисків – не для кузова, тим більше не побутову. Емалі для дисків більш стійкі до шляхових реагентів та мають краще зчеплення з металом. Особливо це стосується алюмінієвих дисків.
Правда, вона може і не знадобитися, якщо стара фарба ще міцна та немає пошкоджень покриття. Але, якщо зафіксована іржа та відколи фарби, або сірі плями на алюмінії, без шмерґельної обробки не обійтися. Потрібна водостійка шкурка, зернистістю 200-600. Для алюмінію може знадобитися паста для полірування алюмінію (хрому), наприклад, всім знайома паста ГОИ.
Фарба добре лягає на оксидно-фосфатну плівку, яку залишає після себе ця речовина, але корозію алюмінію вона не усуне.
Як пофарбувати колісні диски власноруч
Спочатку треба добряче вимити диски. Це можна зробити і самому, але на хорошій мийці є спеціальні сильні миючі речовини для дисків та моторів, а не прости кузовний шампунь.
Друге – що робити з шиною, знімати? Але, якщо у завданні наведення лише зовнішнього лиску, то можна її і не чіпати. З тої ж причини можна нічого не робити і з внутрішнім боком диску – однаково його ніхто ніколи не побачить, хіба що при встановленні вибухового пристрою. Але ті, кому ці пристрої ставлять, власноруч диски не фарбують.
Тобто, просто знімайте з авто колеса.
Місця відколів та корозії обробляють шкуркою мокрим або сухим методом, з поступовим зменшенням зернистості, себто збільшенням номеру. Зручно буде, якщо використати дриль з пелюстковою фрезою.
Абразивними губками або дрібною шкіркою доводять поверхню до якості кришталевого бокалу. Для тих місць з корозією, до яких важко дістатися, використовують перетворювач іржі, який наносять згідно з інструкцією.
Алюмінієвої корозії литого колеса позбавляються шкуркою, а у випадку дзеркального колеса, пастою доводять поверхню до блиску. Якщо корозія майже непомітна, колесо можна не знімати з авто. Процес прискорить використання електродрилю з повстяним полірувальним кругом.
У випадку необхідності шпаклюють знайдені глибокі пошкодження та згідно з інструкцією чекають затвердіння шпаклівки.
Потім остаточно знежирюють диск ганчірками з розчинником.
Захищають скотчем ніпель шини.
Щоб не пофарбувати шину, акуратно наносять пензлем на її бічну поверхню соняшникову олію таким чином, щоб вона не попала на диск. Мастила та технічні оливи тут краще не використовувати, щоб не зіпсувати гуму.
Встановлюють колесо приблизно на 30 градусів до вертикалі, бо так фарбувати зручніше. Якщо ж колесо не знімалось, прийдеться працювати акуратніше та збільшувати кількість шарів.
Якщо диск обробляли шкуркою «до металу» – використовують цинковий «гальванічний» ґрунт-аерозоль.
Суміш (згідно з інструкцією) наносять на сухий диск. Головне тут – не намагатися вкрити поверхню з одного разу, бо фарба тоді точно потече. Зазвичай досить і трьох шарів, кожний з котрих слід сушити відповідно до інструкції до фарби.
Алюмінієві диски вкривають лаком у два шари по тих же методиках.
Олію та фарбу видаляють з бічної поверхні шини, використовуючи, якщо треба, розчинник.