Якщо колесо пробито десь на дачі, далеко від шиномонтажу, то можна доїхати до нього, час від часу підкачуючи шину. Але краще не витрачати час та гроші, а виконати ці нескладні ремонтні роботи власноруч.
Ремонт шини можна здійснити за допомогою гумового джгута не знімаючи колеса. Це, правда, стосується безкамерної шини, яка краще камерної по деяких пунктах, і те, що її можна ремонтувати, не знімаючи – дуже важлива особливість. Звичайно, це можливо, коли цвях або арматура, яка пробила шину, залишили по собі не дуже велику діру – десь до 5 мм у діаметрі. При сильнішому пошкодженні прийдеться витягати запаску.
Для ремонту в дорозі треба придбати набір (не дуже дорогий), який складається з декількох джгутів-смужок з сирої гуми, армованих синтетичними волокнами, клею-вулканізатора та пари інструментів.
Один з них – у вигляді бураву, призначений для створення наскрізного отвору в шині, а другий, подібний до великої голки з ручкою – для заведення у отвір ремонтного джгута. Інколи продається зовсім простий та дешевий комплект –без інструментів. Інколи, навіть і клею немає, адже сира липка гума – і сама собі клей.
Отже – колесо спустило і його починають ремонтувати. Можна трішки підняти машину домкратом, але це не обов’язково, якщо дірка опинилася на зручному для ремонту місці.
Передусім слід розшукати місце проколу. Якщо з нього стирчить цвях або інший «подразник», тоді все просто. Якщо ж знайти місце пошкодження важко – користуються мильною водою. Замість мила можна скористатися рідиною для омивання скла, або навіть простою водою. Прокол можна знайти по бульбашках.
Далі з шини витягають причину проколу. Змащують бурав з набору клеєм. Можна обійтись і без цього пункту, але з мастильним матеріалом працювати легше.
В отвір проколу вставляють бурав та, натискаючи, обертають його туди-сюди. В шині в результаті з’являється наскрізний отвір. Інколи це важкувата робота, але вона буде віддячена.
Джгут вставляють в отвір (вушко) інструмента-голки таким чином, щоб обидва кінці джгута залишились рівними. Щоб легше було просунути джгут в отвір, його трішки плющать рукояткою інструменту, а ножем розсовують вушко голки.
Клеєм-активатором з набору обмазують джгут. Голку зі джгутом заводять у підготований отвір на дві третини, після чого обережно звільняють інструмент, щоб джгут залишився у шині.
Тут головне – контроль довжини джгута. Всередині шини має залишитися частина джгута, що випинається.
Намагатись ремонтувати шину джгутом «у один шар» немає сенсу, оскільки діаметр бурова розрахований саме на подвійний джгут.
Залишається накачати шину та перевірити, чи не пропускає вона на місці ремонту. Для цього ж користуються тією ж мильною водою. Якщо ремонт невдалий і треба робити все наново, використовувати треба новий джгут.
Впевнившись, що шина є герметичною, кінці джгуту, що стирчать, обрізають ножем. Після такого ремонту колесу балансувати не треба.
Перевірити манометром тиск – і далі в дорогу.