Прообразом цієї пічки стала відома тимчасова пічка для опалення побутових приміщень та сушіння нових будівель. Конструкція, по-перше, проста, а по друге у ній приваблює можливість тривалої (до дев’ятнадцяти годин) роботи без нагляду. Та паливо – тирса – завжди було дешевим.
Експлуатаційні параметри пічки
- Тривалість горіння: до 19 годин
- Середньогодинна тепловіддача: 1370 ккал/год
- Середня температура на бічній поверхні: +100°С
- Середня температура кришки: +149°С
- ККД: 65%
. . . .
Така пічка з успіхом може використовуватися для опалення теплиць, майстерень, приміщень для тварин, а також у якості генератору диму, наприклад, для коптильні на дачі.
Пічка складається з двох деталей-циліндрів – зовнішнього корпусу та внутрішньої камери для палива. Зовнішній циліндр можна виготовити з вентиляційного коробу або з листового заліза завтовшки у два міліметри. Діаметр циліндру 430 мм, а висота – 600. Днище слід зробити товстішим – 3-4 мм. Кришка знімна, вона також товстіша – зі сталі 5 мм.
В днищі вирізають отвір 50 мм у діаметрі та приварюють кільце заввишки у 25 мм для повітропроводу. Патрубок для відведення диму діаметром у 100 мм приварюють до корпусу ззаду на відстані 470 мм від верхньої площини пічки.
Щоб дим не просочувався у приміщення, в верхній частині пічки передбачений піщаний закрив.
Ящик для попелу зварений зі сталі 3 мм, його дверцята – пічні піддувальні, розміром 21х14 см. Якщо планується використання багато попільного палива (дрібняк з кизяку або торфу), то в верхню частину дверцят треба вварити циліндр, наприклад, урізок труби Ø 50 мм з обертовою заслінкою.
Внутрішній циліндр Ø 370 мм роблять з тонкої сталі. Його висота – 560-570 мм. В дні циліндру передбачений отвір Ø 50 мм з відбортуванням у 10 мм. Розміри обох циліндрів можуть мінятися, але незмінним має залишатися кільцевий зазор між нижніми отворами корпусів, який має складати приблизно 30 мм.
Дерев’яне осердя довжиною у 60 см для формовки палива – конусне, знизу Ø 50мм, а згори Ø 80 мм, у верхній частині – ручка.
Щоб закласти паливо внутрішній циліндр виймають, встановлюють дерев’яне осердя в отвір днища, та, притримуючи його рукою, засипають тирсу з ретельним пошаровим трамбуванням. Далі, трішки покручуючи осердя, його виймають. Встановивши циліндр з паливом у пічку, закривають кришку. Для розпалу пічки у ящику для попелу розводять невеличке багаття. Коли поверхневий шар тирси загориться, слід відрегулювати подавання повітря. Далі пічка працює самостійно до повного вигоряння палива.
При збільшенні інтенсивності горіння можна підвищити температуру кришки приблизно до +400°С. Тоді можна навіть готувати їжу. Трилітровий чайник закипить десь за двадцять хвилин.
Користуючись пічкою не слід забувати і про тепло від сталевих патрубків, що відводять дим до головного димаря
