Зняття фарби – досить складна процедура навіть для майстрів з досвідом, внаслідок сил адгезії, що зчіплюють фарбу з основою. Але цих сил може не вистачити, щоб тримати наступне рулонне або плиткове покриття зверху шару фарби, тому перед здійсненням цих робіт шар фарби треба обов’язково зняти.
Особливості видалення старої фарби зі стін
Щоб адекватно підібрати метод видалення старої фарби слід брати до уваги матеріал поверхні, різновид нанесеної фарби та приблизну кількість її шарів.
Якщо покриття було пофарбовано багато років тому, недосвідченому майстру важко визначитися з цими показниками. Обрати метод видалення тоді можна, спробувавши на маленькій ділянці найменш трудомісткий метод її очищення.
Але розраховувати все ж слід на найбільш проблемний варіант чищення. Складніше за все видаляти олійну фарбу з нетинькованої бетонної основи.
Підготовчі роботи перед чищенням стін від фарби
Марно намагатися чистити стіни від фарби без інструментів. Зазвичай майже повний комплект засобів та матеріалів для цієї операції складається з шпателів, широкої стамески або шкребка, сокири, шліфувальної машини, перфоратора або дрилю з насадками, будівельного фену та хімічних розчинників.
Роботи з видалення старої фарби завжди супроводжуються пилом та великою кількістю будівельного сміття. Тому перед роботою меблі а інші речі, що знаходяться у кімнаті вкривають плівкою. На підлозі плівку краще закріпити скотчем по кутах.
Потрібні і спеціальні засоби захисту – щільний одяг, захисні окуляри, рукавички та респіратор.
Відомих методів видалення старого покриття всього три – механічний, хімічний та термічний.
Механічний метод
Його використовують в першу чергу. Це не токсичний метод, але він супроводжується виокремлюванням великої кількості пилу та бруду. Здійснюється вручну або за допомогою ручного інструменту. Це може бути сокира, молоток та долітце, КШМ (болгарка), перфоратор, електродриль з різними насадками.
Ручні інструменти
Сокира – дідівський метод досягнення цієї мети, але він найлегший та від нього залишається найменша кількість бруду. Сокирою роблять велику кількість зарубок на стіні, надаючи їй необхідної шерехатості. Після цього поверхню змочують водою, а коли вона всотається сокирою видаляють шар фарби, що залишився. Тут правда слід правильно підібрати кут, під яким тримати сокиру до стіни. Метод прости, дешевий, до того ж стіна набуде необхідної шерехатості для наклеювання плитки.
Ручним шкребком працювати набагато довше, крім того, поверхню до цієї операції треба підготувати, за допомогою тої ж сокири з водою.
Краще працювати з молотком та долітцем. Це, правда, дуже довго та нудно, до того ж треба пильнувати, щоб долітце залишалося гострим.
Електричні інструменти
З ними робота йде набагато швидше. Тут для болгарки потрібні різні насадки: щітки із сталевого дроту, шліфувальний круг з декількома шкірками – він дуже добре знімає фарбу, але сильно гріється, так що може й загорітися. Зернистість тут має бути не тонше показника 40, інакше від буде швидко стиратися, у робота буде йти довше. Недолік – велика кількість пилу. Через кожну хвилину треба чекати, коли пил осяде, або користуватися промисловим пилосмоком.
Для дрилю також є насадки. Ланцюгова гарна тим, що шар тиньку не руйнується, а фарба злітає з нього невеликими шматками, не перетворюючись на пил. Інша насадка – щітка зі сталевого дроту у вигляді напівсфери. Вона ефективна, але дає забагато пилу. Насадка – коронка по цеглі дає хороший результат і мало пилу.
Очищення стіни перфоратором за допомогою спеціальної насадки у вигляді лопатки – ефективний, але досить шумний метод. Після цього поверхня виглядає не досить красиво, але її можна потім тинькувати, а для плитки залишити такою, яка вона є.