Шведська плита – це нове слово у влаштуванні фундаментів. Крім традиційних фундаментів – стрічкового, пальового, стовпчастого та плитного, ринок Європи був швидко завойований новим надійним та ефективним різновидом фундаменту, який використовують для малоповерхових будівель та споруд – шведською плитою.
Нині вже більш ніж 80% малоповерхових будинків та котеджів Північної Європи зводять за технологією «шведської плити», яка вмістила в собі конструкцію монолітної утепленої фундаментної плити, в яку вмонтована мережа комунікацій та система водяного підігрівання (Малюнок 1).
Є ряд переваг шведської плити від традиційних систем, того ж стрічкового фундаменту.
Теплоізоляційний шар завтовшки не менш ніж 200 мм в сані надійно захистити від втрат тепла, а це значить, тобто і витрати на опалення будинку будуть меншими. Важливо, що ґрунт під утепленою плитою не промерзає, тобто, зникають проблеми притаманні здимистим ґрунтам. Укладання такого фундаменту дозволяє майже повністю відмовитись від використання важкої техніки, що також знизить витрати, на цей раз на монтажні роботи.
Важливою перевагою цієї конструкції є комплексний підхід – зведення в мінімальний термін утепленої основи з вбудованими інженерними системами та готовою рівною поверхнею підлоги для укладання паркету, плитки, ламінату або іншого фінішного покриття.
До незручностей можна віднести відсутність можливості облаштування льоху під підлогою (Малюнок 1). Але подібна технологія майже вдвічі зменшує не лише вартість будівництва, але й скорочує витрати при експлуатуванні підземного простору споруди.
Дивіться відео ідеї меблів з дерев’яних піддонів своїми руками
Перший етап будівництва за цією технологією, це земляні роботи, створення неглибокого котловану, габарити якого мають бути трішки більшими за розміри плану майбутнього будинку.
Для цього на будівельному майданчику, який позначають рейками-реперами, знімають верхній шар родючого ґрунту – 25-30 см (Малюнок 2). Після цього яму ще на стільки ж поглиблюють. Таким чином результатом є прямокутний котлован з майже рівним дном та невеличким ухилом у бік його країв (сантиметр на метр).
Виймаючи ґрунт з котловану слід передбачити додаткові заглиблення в місцях, де будуть розташовані зовнішні та внутрішні несучі стіни. Така конструкція потрібна для розміщення ребр жорсткості (Малюнок 3).
Цей етап передбачає влаштування піщаної подушки 10-15 см завтовшки, на яку укладають геотекстиль, який пропускає воду, але надійно утримує пісок. Перед тим шар піску ретельно трамбують, а потім зверху укладають дренажну систему з труб діаметром сто десять міліметрів.
Потім вкладають шар ріння, який добряче втрамбовують до одержання щільної та пласкої поверхні. При трамбуванні можна користуватися водою, перед початком процесу. Після трамбування ріння вкривають гідроізоляційною плівкою та пінопластом у два-три шари, один на один. Можна укласти теплоізоляцію й на ґрунт, тоді її товщина досягає двадцять-тридцять сантиметрів, але в місцях ребр жорсткості може бути й десять сантиметрів.
Фінальною стадією першого етапу є облаштування траншеї в якій розташуються інженерні мережі. Вона з’єднає котлован з водопровідними, каналізаційними та комунікаційними колодязями.
По завершенні цього етапу роблять опалубку, щити якої мають виступати над нульовою позначкою на двадцять-тридцять сантиметрів.
Можна використати незнімну опалубку з блоків, що виготовлені з екструдованого пінополістиролу URSA XPS (технологія Аргізол) товщиною у сто міліметрів (Малюнок 4).
Потім на теплий пінополістирол вкладають сітчасту арматуру з чарунками 10х10 см. Арматурний прут має діаметр 10-12 мм (Малюнок 5).
Згори укладають труби для улаштування теплих водяних підлог. Труби слід накачати повітрям, щоб їх не зім’яло при укладанні бетону. Укладання арматури та сітки з металевих прутів роблять конструкцію фундаменту більш міцною та стійкою. Після заливання бетону його слід розрівняти.
Одним з завершальних етапів робіт є монтаж теплої підлоги. Поверх арматури монтують систему вигнутих труб, по яких буде циркулювати гаряча вода (теплоносій). Цю систему можна встановлювати як до залиття чорної підлоги, формуючи загальну шведську плиту, так й після улаштування 20-см бетонної плити, яка є основою та гарною опорою для укладання чистої підлоги. Це може бути якесь фінішне покриття – паркет, ламінат, лінолеум, паркетна дошка або інший матеріал.