У скла молекулярна структура дозволяє його пиляти, різати, свердлити, клеїти, шліфувати, гравіювати вигинати і навіть тягнути у нитки!
Різання скла
Для різання скла використовують склорізи.
А – стародавня конструкція, але має й позитивну якість – важка голівка, якою зручно простукувати лінію розрізу.
В та С – китайські склорізи, дешеві, їх реалізують під назвами Kraftool, Jobo, Stayer. Мають низьку якість роликів та голівки. Для різання скла непридатні.
D – Silberschnitt – професійний роликовий склоріз. Дуже якісна модель – універсальна а надійна.
Інший професійний мастиловий склоріз Тоуо ТС-17 добре використовувати для криволінійних розрізів.
Якщо знадобиться різати багато скла – не варто економити на склорізі. Професійні склорізи дорогі, але зіпсуте скло коштуватиме дорожче.
Ролик є найціннішою деталлю у високоякісного склоріза. Виготовляють ролики з леґованої неіржавки сталі, та розрізнають за кутом заточення, це діапазон 130-165 градусів. Ролики, заточені під кутом 130 градусів потрібні для різання скла 1-3 мм завтовшки, а під кутом 140-150 градусів – для скла завтовшки у 4-10 мм. Ріжуть і скло товстіше, ніж 10 мм, для цього використовують ролики 155-165 градусів.
Стіл, на якому ріжуть скло має бути рівним та стійким. Поверхню застеляють тонким ізолоном (спінений поліетилен), але ідеалом є покриття з тонкого фетру або ковроліну. Так різати зручніше, нижній бік скла не подряпається скалками від різання. Скло поміщають на поверхню столу, розмічують, притискають згори лінійку.
Лінійка, гас та молоток
Для різання скла потрібна лінійка, що має знизу смугу з приклеєної гуми, щоб не зміщуватися при різанні. Це може бути і спеціальна лінійка, в яку врізані присоски.
Користуючись склорізом, проводять лінію розрізу. Цю лінію не можна переривати та проводити другий раз. Вона має бути накреслена за один прохід.
Перед роботою ролик склоріза зволожують гасом, щоб він не затупився та лінія була рівнішою. Можна для різання використовувати й інші рідини – «Ацекат», Fletcher, Siberschnitt. Вони не такі густі і не мають різкого запаху. Але вони дорожчі, тому при маленькому об’ємі скла можна зупинитися й на гасі.
Далі зсувають скло зі столу та акуратно простукують маленьким молотком лінію розрізу. Після цього укладають скло лінією розрізу на край столу та відламують його, притиснувши дошкою та струбцинами. Особливо важливі струбцини, коли скло – товсте.
Якщо скло тонке, а ви достатньо натреновані – можна розтягнути лінію розрізу пальцями.
Можна різати й криві лінії. Для цього замість лінійки беруть лекало, яке можна зробити з товстого лінолеуму. Далі – все робиться аналогічно.
Можна зі скла вирізати коло. Для цього потрібен циркуль-склоріз, хоча можна скористатися й круглим шаблоном потрібного діаметру. Коли є циркуль – на склі закріпляють присоску та проводять коло – не перериваючи лінії різання.
Далі проводять промені від кола до країв скла. Перевертають скло, тілом склоріза акуратно пробивають лінію різання та промені. Коли все зроблено вірно – лист скла сам розпадеться, залишивши по собі бічні уламки та коло.
Якщо під рукою немає циркуля, а є лише кругле лекало, його фіксують на склі двобічним скотчем від зсунення, а після цього проводять лінію розрізу.