Однією з позитивних якостей сайдингу є можливість навести лад у зовнішньому вигляді будинку дуже швидко.
Батьківщиною сайдингу є Америка, де свого часу дуже популярним було обшиття стін будинків дерев’яними дошками. «Сайдинг» у перекладі і є – «обшиття». Така ж назва закріпилася й за матеріалом, який для цього використовується. Перші зразки сайдингу були з деревини хвойних порід. Для монтажу сайдингу використовується цілий ряд допоміжних аксесуарів та комплектуючих деталей. Адже, щоб оздобити будинок сайдингом, недосить купити матеріал. Виробники випускають цілий набір комплектуючих елементів, за допомогою яких лише й можна змонтувати всю поверхню з переходами, кутами, нестандартними з’єднаннями.
Внутрішній кут – допомагає обладнати внутрішні кути будівлі.
J-фаска – вітрова дошка, яка потрібна для закриття лобової дошки на карункових звісах (піддашші).
J-профіль використовують у якості завершальної планки на фронтонах.
Фінішною планкою, навпаки, завершують роботу при монтажі останньої панелі, кріплення планки біля вікна, а також кріплення J-фаски.
Зовнішній кут – допомагає обладнати зовнішні кути (роги) будинку.
Н-профіль, його призначення – з’єднувати сайдинг-панелі встик.
J-профіль широкий (лиштва, наличник) – використовують для обрамлення дверних та віконних прорізів.
Стартова планка – цей елемент призначений для монтажу першої панелі, як це видно з назви.
Зливна планка – її використовують для розділення цоколю та фасаду будівлі, для відведення води з фасаду.