Одним з найпопулярніших інструментів у столярній майстерні є стрічковий шліфувальний верстат (гріндер) з вузькою стрічкою. Крім точної обробки деревини з його допомогою можна правити свердла та різці для токарного верстату, знімати задирки. Виявляється його можна зробити і власноруч.
Каркас верстату з фанери та твердої деревини значно ефективніше угамовує вібрацію, ніж моделі з металу та пластику, що виробляє промисловість. Деталі каркасу можна зробити з дубу та ясеню, але рекомендований матеріал, це клен.
Каркас підтримує велику поверхню, облицьовану пластиком, яку можна нахиляти до кута 45 градусів. Верстат розрахований на роботу зі стрічкою шириною у 25 мм та довжиною 1070 мм. Стрічка проходить по трьох дерев’яних напрямних шківах. Один з них кріпиться до верхнього важелю-каталці, пружина якого натягає стрічку. Положення стрічки регулюється встановленим на ньому напрямним шківом за допомогою двох гвинтів з баранцями.
Малюнок 1. Шліфувальний стрічковий верстат з вузькою стрічкою. Загальний вигляд. Складений з урізків дубу, клена, фанери, ДВП та кріплень, що були під рукою. Він стійкий, точний та може виконувати багато різних робіт.
Електромотор потужністю 0,25 кВт, 1750 об/хв., зі шківом Ø 90 мм через ремінь обертає шків Ø 75 мм на підшипниковій опорі. Швидкість стрічки дорівнює при цьому 570 м/хв.
На малюнках позначені розміри під основні металеві деталі та кріплення. Але розміри можуть бути й іншими, тому до початку будівництва верстату треба скласти всі фрагменти докупи та скорегувати розміри.
Шліфувальний стрічковий верстат з вузькою стрічкою. Верхня частина. 1А. Регулювання стрічки
Основа та каркас
Каркас складається з шести основних частин, включно основи з 20 мм фанери, на які все і закріплено. Блок основи опор підшипників, блок качалок столика, задній стояк, верхній важіль та блок пластини, яка потрібна як упор для поверхні, яку обробляють – випилюють з твердої деревини.
Шліфувальний стрічковий верстат з вузькою стрічкою. Нижня частина
Блок основи підшипникових опор має бути довжиною біля 265 мм та досить широким, щоб на ньому розташувалася підшипникова опора ведучого валу. Підшипникову опору встановлюють на основі таким чином, щоб її вісь була приблизно на відстані 95 мм від переднього ребра блока, та прикріпляють шурупами. Точно виставити підшипникову опору можна лише при наявності ведучого шківа стрічки.
Вали, шківи, підшипники
Шківи склеюють з семи шарів твердої ДВП завтовшки у шість міліметрів. Дякуючи своїх однорідності цей матеріал дозволяє уникнути проблем з балансуванням та вібраціями.
У ведучому шківу Ø 92 мм роблять отвір Ø 16 мм для ведучого валу підшипникової опори. Два напрямних шківи Ø 82 мм мають отвори для підшипників Ø 40х12 мм.
Осями для підшипників можуть бути вали старих електромоторів.
Осі запресовують у підшипники, а ті ставлять в шківи на епоксидному клею. Перевіривши перпендикулярність та співвісність, чекають висихання клею. Потім закріпляють ведучий шків на валу мотора та обточують його поверхню, досягаючи співвісності з валом.
Качалки
Блок качалок з карманами під качалки, скосом під столик, підшипниковою опорою та ведучим шківом готовий до встановлення. Качалки прикріпляють шурупами до столика поряд з прорізом для стрічки. Цей фрагмент прикріпляють до блоку качалок болтом, він же запирає столик на місці.
Сектори, які підтримують столик качалки, коливаються на спільній осі у напівкруглих нішах (2). Для вільного та точного переміщення вісь має бути розташована відносно місця зустрічі столика з вертикальною частиною стрічки. Ніші качалок глибиною 8 мм фрезерують по шаблону по обох боках стояка шириною 140 мм.
Положення стрічки регулюють переміщенням осі верхнього шківа двома гвинтами. Натяг стрічки забезпечують підвішеним на петлі важелем з пружиною. До вимикача мотору, що встановлений збоку на задньому стояку, легко діставати спереду верстату. Для вільного переміщення качалок при регулюванні кута встановлення столика в блоці пластин слід зробити вибирання.