Центрувальне свердло, це коротке свердло з грубим хвостовиком. Майже втричі діаметр хвостовика перевищує діаметр робочого циліндру свердла.
Це жорсткий інструмент, тобто його конструкція не дозволяє йому вигинатися при початковому засвердлюванні, а від того зусилля подачі буде вище. В початковий момент засвердлювання створюється отвір малого діаметру, який потів розширюється різальним пругом конічної частини свердла. Ходові розміри центрувальних свердел вказані в таблиці на малюнку 1.
Малюнок 1. Ходові діаметри центрувальних свердел по DIN-333A та ISO866.
Такі свердла використовують для свердлення центрувальних отворів в заготівках для наступної обробки в центрах.
Але царина використання цього інструменту набагато більша – для попереднього свердлення отворів на фрезерних, токарних, свердлильних та інших верстатах.
В домашній майстерні центрувальні свердла також можуть бути дуже корисними.
У пригоді, наприклад, вони можуть стати для радіоаматорів, яким треба свердлити отвори у друкованих платах. Ходові розміри з малюнку 1 навряд чи потрібні радіоаматору, але ці стандарти передбачають центрувальні свердла діаметром 0,5, 0,6 та 0,8 мм.
Другий приклад – коли домашньому майстру гвинт або шрубчак не піддаються і в таких випадках треба висвердлювати голівку шурупа, щоб з’єднання легко розбиралося. Цей метод добре працює, коли гвинт чи шрубчак має шліц під хрестову закрутку, оскільки характерне заглиблення у центрі голівки полегшує вибір точного направлення руху свердла.
Розміри свердла обирають залежно від розмірів гвинта або шрубчака, у якого треба висвердлити голівку. Діаметр хвостовика центрувального свердла беруть рівним або трішки більшим за діаметр тіла гвинта або шрубчака (малюнок 2). Кінець свердла встановлюють у центр голівки гвинта та свердлять доти, доки конусна частина свердла не заглибиться до тіла. При цьому голівка гвинта відламується та провертається разом зі свердлом. В цей момент подачу інструменту припиняють. Подальше свердління вже не потрібне – гвинтове з’єднання розбирають для подальшої роботи.
Малюнок 2. Видалення голівки гвинта центрувальним свердлом.
Таким же чином висвердлюють гвинтові з’єднання з потайними та напівпотайними голівками. Легко висвердлюються й гвинти зі шліцом під пласку закрутку, нюти, які спочатку слід кернувати, а потім свердлити.
Центрувальним свердлом можна користуватися у важкодоступних місцях, наприклад, при ремонті автомобіля. Так, внаслідок неможливості кернувати центр на уламку шпильки, одразу свердлять центрувальним свердлом. При необхідності, відхиляючи свердло у тому чи іншому напрямі, інструмент направляють так, щоб центр свердлення можливо найточніше збігався з центром шпильки. Далі продовжують свердлення на необхідну глибину вже спіральним свердлом та вигвинчують уламок шпильки екстрактором.
Якщо ж навіть екстрактором не вдається вивернути уламок шпильки, можна спробувати скористатися мітчиком. Для цього отвір по осі шпильки розсвердлюють ще та відновлюють нарізь мітчиком. Якщо діаметр отвору вибраний правильно, то при проходженні мітчика залишки шпильки видаляються Знаючи діаметр та шаг нарізі розрахувати діаметр отвору просто. Наприклад, для нарізі М8х1,5 діаметр свердла має бути 6 мм.
Але, не відхиляючись від теми, можна дати тверду пораду щодо центрувальних свердел – вони обов’язково мають бути присутні у у вашій домашній майстерні.