Сучасні викрутки дають можливість працювати швидше та ефективніше, ніж старі інструменти. Але, зважаючи на величезну кількість різновидів викруток у магазинах, слід вміти обирати дійсно якісний інструмент.
Не дивлячись на активне розповсюдження електричних шуруповертів, нині з’явилися й удосконалені моделі викруток, працювати з якими можна зручно та швидко. Якість викрутки визначають за формою та матеріалом ручки, стрижня та наконечника. На це слід звертати більшу увагу, ніж на ціну. Перед тим, як придбати викрутку, треба обов’язково потримати її у руках та як слід роздивитися.
Розмір стрижня впливає на розміри та форму ручки викрутки.
Якщо у стрижня є чорний наконечник, це ще не значить, що він намагнічений або зроблений з супер твердого матеріалу. Це просто обумовлено деякими особливостями виготовлення зразку.
Форма ручки
Є викрутки, у яких рукоять ніби створена по формі руки, у інших вона має традиційну грановану форму, яка була у старих викруток з пластиковими ручками. Принципове значення має розмір рукоятки. Для закручування малих шурупів досить викрутки і з маленьким держаком, але велика ручка дає можливість створити більший крутильний момент.
Довжина ручки має бути близькою до ширині долоні. Випробувати зручність ручки можна на гвинті щільно закрученому у матеріал.
Для роботи з метизами які важко піддаються викручуванню, є інтрументи з металевою голівкою на кінці рукояті, по якій можна вдарити молотком, заглибивши наконечник стрижня у проріз гвинта. Особливо практичними в таких випадках є відкрутки, у яких стрижень проходить крізь всю ручку та закінчується металевою ударною голівкою.
Коли робота по викручуванню буває зовсім важкою, користуються зразками, у рукояті яких є отвір, в який ставлять важіль, збільшуючи крутильний момент. Збільшується цей показник і у викруток, рукояті яких мають пістолетну, Т- чи Г-подібну форму. Випускають і викрутки з шарніром у ручці, завдяки якому виникає можливість регулювати кут між віссю стрижня та віссю рукоятки, змінюючи виліт важеля.
Матеріал рукояті
Більшість виробників використовує для рукояток викруток стійкий до ударів пластик. У дешевих виробів з прозорого полістиролу рукояті легко тріскають. Якщо злегка вдарити такою ручкою по твердому – звук чути легкий та дзвінкий, так можна визначити полістирол. А ось у рукояток з ацетилцелюлози звук глухий та важкий.
Але зараз найбільш розповсюджені рукоятки з декількох різновидів пластику.
Такі рукоятки мають м’які зони, які запобігають натиранню долоні, забезпечують надійне зчеплення з рукою і не стають слизькими, навіть, якщо рука вимащена оливою.
Гранування на рукоятці
Щоб інструмент не скочувався з похилої поверхні у місці зустрічі рукояті зі стрижнем роблять восьмигранну манжету. Інколи грані роблять й на самій ручці, наносять на неї карбування та роблять шкіряні вкладені.
Шестигранник
У випадку, коли шуруп не вивертається, беруть викрутку на рукояті якої є отвір. У нього вставляють важіль та підсилюють момент закручування. Але у деяких зразків з тією ж самою метою сам стрижень роблять шестигранним або ставлять на ньому шестигранну насадку під гайковий ключ.
Стрижень
Друга назва – жало. У якісних моделей стрижень роблять з загартованої сталі, а дешеві викрутки роблять з м’яких марок металу. Найвища якість у марок сталі з молібденовими додатками. Стрижень викрутки має бути абсолютно прямим.
Наконечник
Спочатку треба перевірити, чи є наконечник стрижня парою з голівкою гвинта. Якість наконечника візуально визначити легше, ніж якість голівки гвинта. Якщо подивитись на нього спереду, то у інструмента сумнівної якості буде видна різниця у глибині фрезерування.
Хрестовидні викрутки випускають у двох варіантах – з наконечником Phillips (PH) aбо Pozidrive (PZ). Метизи типу PZ можна відрізнити по додаткових маленьких прорізах в заглибленнях. Наконечники такого типу мають відповідні ребра, що слід враховувати при пошуках потрібного інструменту.