На жаль, на відміну від пластикових вікон, дерев’яні треба час від часу фарбувати, відновлюючи захист цих конструкцій, переважно, від снігу та дощу. Якщо цю роботу виконати правильно та ретельно, можна суттєво заощадити на дорогій фарбі та витратах часу та зусиль.
Коричневого кольору вікно, встановлене в прорізі фронтону лазні
Малярні роботи з фарбування дерев’яних деталей та виробів для будинку ( вагонка, лиштва, віконні та дверні конструкції), це досить трудомістка та найменш вигідна складова будівельних робіт, тому професійні будівельники майже не виконують її до монтажу. Покриття наноситься вже після монтажу, тому захищеними залишаються лише ті поверхні змонтованої конструкції, до який можна дістатися пензлем. Але, як більшість знає, вже через два-три роки при такій технології на зовнішніх поверхнях фарба починає тріскатися та відшаровуватися. Це стається внаслідок того, що в місцях поверхонь, що непофарбовані, висихання та зволоження деревини при всіх змінах атмосферних впливів відбувається більш інтенсивно, ніж з боку фарбованих. Виникають внутрішні напруги деталей, які починають жолобитись і фарба, особливо нееластична, відшаровується.
Можна скласти бажаний візуальний ефект, фарбуючи зовнішні поверхні деталей рами вікна темно-коричневою емаллю, а все інше – прозорим водостійким лаком. Коричневі вікна будуть добре виглядати на фоні сонячного обшиття імітації брусу. Кожен елемент розібраної віконної рами можна вивісити на два довгих саморізи, які не до кінця вкручують в колоду зрубу.
Перед нанесенням покриття вікно розкладають на вузли повністю: стулки, штапики, фурнітуру, відливи, пластикові ущільнювачі та т. ін. На всякий випадок, кожну деталь слід позначити, щоб при складанні вона стала на своє місце. Після цього виправляють дефекти, які можуть зустрітися у конструкції: тріщини, засмолені кармани, тощо. Далі всі поверхні шліфують шкуркою середньої зернистості.
Дочекавшись хорошої погоди, підготовлені до оздоблення елементи вікна краще розвісити (наприклад, на саморізах, вкручених в зруб) на висоті, на якій зручніше працювати – фарбувати та перевертати.
Поверхні рами, які дивляться всередину горища та стулок вкривають лаком, а поверхні, що виглядають назовні – коричневою емаллю, якою фарбують і відливи.
Спочатку наносять прозорий лак на відповідні поверхні (по два шари на невидимі, на ті ж, що видно – три шари), але перед тим поверхні ґрунтують тим же лаком, але розбавленим. Штапики фарбують окремо повністю з усіх сторін.
Чекають, коли лак висохне, нефарбовані поверхні вкривають емаллю, також, у якості ґрунту використовуючи розбавлену емаль.
Через добу вікно складають, вставляють скло на силіконовому герметику, який наносять на полички фальців стулок, а також й на штапики.
Після того, як висохне лак на поверхнях елементів вікна, на свої місця встановлюють ущільнювачі, які не заважають нанесенню емалі
Готове вікно монтують на своє місце, наприклад, в прорізі фронтону, фіксують його довгими саморізами та заповнюють зазор по контуру монтажною піною.
Таке вікно треба буде перефарбовувати, не менше, ніж через років десять.