При оформленні стін нерідко виникає бажання відійти від естетики Піта Мондріана, яка полягає в тому, що на зображенні мають бути присутні лише вертикальні та горизонтальні лінії, та зобразити там щось хвилясте, романтичне та ще й з поступовим переходом з тону у тон, який зветься градієнтом. Між іншим, це не набагато складніше.
Абстрационізм, експрессіонізм чи імпрессіонизм?
Можливо, прямі ліні – це не ваше, та виникає бажання створити щось більш креативне. Є можливість експериментувати з малюнками безпосередньо на стіні. Тут порядок робіт не дуже відрізняється від малювання прямих смужок та квадратів. Обираються кольори, тони, відтінки, поверхня розмічається, далі клеїться малярний скотч та розпочинається творчий процес.
Тут важливо визначитися із сюжетом – дражливі теми краще не використовувати, адже спостерігати їх прийдеться кожен день.
Важливо! Треба обирати фарби з одної колекції, адже акцент ставиться саме на кольорі, а зайвий блиск або різна фактура покриття зруйнує цілісність картини.
Якщо охоплює впевненість у своїх силах, можна перейти до більш складних композицій. Наприклад, до гірських вершин. Якщо вірно добрати кольори, буде враження, що композицію створив досвідчений маляр. Тут треба визначитись з кількістю відтінків, які будуть задіяні у картині, а на папері зробити попередній ескіз, на якому зробити позначки – де і який колір буде використаний. Далі на підготовану стіну щільно наносять найсвітліший, базовий відтінок, дають йому висохнути та послідовно наносять більш темні тони. Розмитий малюнок можна зробити у техніці градієнтного фарбування, але ця техніка більш складна.
Дивіться відео ідеї меблів з дерев’яних піддонів своїми руками
Що таке омбре
Повільний перехід від одного кольору до іншого, коли немає чіткої межі між відтінками зветься градієнтом. А сам стиль, в якому використовується фарбування з переходом називають омбре.
Градієнт може бути горизонтальним або вертикальним, затемнювати верхню або нижню частину стін, навіть кути, що дозволяє візуально закруглити кімнату.
Для градієнтного фарбування зазвичай обирають три відтінка одного кольору – світлий, середній і темний.
Таке фарбування виконують по кроках.
- Крок 1. Спочатку стіну вкривають щільним шаром найсвітлішого відтінку, що буде базою для інших кольорів. В цьому випадку при розтушуванні інших відтінків з-під фарби буде визирати базовий шар, але не біла стіна.
Крок 2. Стіну візуально поділяють на чотири фрагменти. На нижню чверть стіни наносять найтемніший та найнасиченіший відтінок. Його межі не обов’язково мають бути рівними.
Крок 3. Після цього намагаються поєднати темну та світлу фарби. Їх змішують у ванночці, умочують у цю одержану нову фарбу валик та проводять лінію на другій нижній чверті стіни, трішки заступаючи на першу чверть.
- Крок 4. Третя від підлоги чверть стіни має бути пофарбована у відтінок, який по яскравості є середнім. Зазвичай це найбільш яскравий колір, та він зазвичай визначає загальне враження від малювання. Фахівці не радять світлий та середній тони змішувати так само, як темний та середній на нижчих смугах. Можна просто зробити торкання валика трішки м’якішим, чим погладшати перехід від середнього до світлого кольору.>
Якщо переходи виглядають не досить м’якими, слід розмити межі, для чого по свіжій фарбі, що ще не висохла, проводять м’якою щіткою. Коли вона повністю висохне, беруть більш жорстку щітку та знову шліфують фарбу, ніби проводять папером по малюнку олівцем. Щоб закріпити результат користуються фінішним лаком.
Дещо на додаток
Це, звісно, не всі методи малювання стін в інтер’єрі. Якщо рахувати стіни кімнати за чисте полотно, на них дійсно можна створювати справжні твори мистецтва. Можна ризикнути та використовувати такі робочі інструменти як поролонові губки або шматки тканини, що змочені у фарбі. Або просто набризкувати фарбу на стіну, після чого катати її валиком – так роблять майстри в техніці тай-дай. У будь якому випадку ваші можливості обмежуються лише вашою фантазією.
