Нерівні стіни у наших будинках, це спадщина масового, ще радянського будівництва. Але зараз людям замало лише даху над головою, а бажанню мати красиве приміщення сприяє численність засобів оздоблення у магазинах. Є різні методи виправити «кривину» житла, але чи завжди її треба корегувати?
Є, як мінімум, три причини, завдяки яким не можна ігнорувати нерівності.
По-перше, перед нашими очима вдома – переважно стіни, оскільки вони займають найбільшу площу у помешканні.
По-друге, якщо поверхня, яку треба обробити, буде мати дефекти, на неї складно класти оздоблювальний матеріал.
По-третє, оздоблення, виконане на кривих поверхнях внаслідок деформацій не буде довготривалим.
Тому перед тим як ставити шпалери, плитку та перед фарбуванням всі поверхні квартири мають бути доведені до ідеального стану. Щоб досягнути такого рівня використовують будівельні суміші або монтують різні конструкції.
За старовинною, ще радянською, традицією знайти рівні стіни в наших оселях дуже важко. Інколи це провина будівельників, десь шукати причину можна в умовах експлуатації приміщення та недалекоглядність забудовників. Не є ідеальними майже всі поверхні наших приміщень, вони потребують вирівнювання.
Тут можливі два варінти виправлення огріхів – тинькування або обшиття. Для вибору методу вирівнювання сочатку треба здійснити вимірювання поверхонь. Вертикальну кривину покаже висок, а горизонтальну – вимірний рівень або шнурок, що натягають вздовж стіни, його довжина має бути не менше, ніж півтора метри. Будівельні суміші є сенс використовувати при перепаді до п’ятдесяти міліметрів.
Вигідним у будівельних сумішах є те, що економиься місце, що дуже важливо для малогабаритних квартир. Якщо конче необхідно, можна вористовувати будівельні суміші і для стін з більшою кривизною, але це вже серйозні трудозатрати, більша кількість матеріалів, тобто – бідвищені кошти.
Перед тинкуванням слід ретельно відчистити поверхню, яку треба вирівняти.
При значеннях перепаду розмірів більших за 50 мм, раціональнішим буде монтаж каркасу з наступним обшиттям гіпсокартоном. Є в цьому методі і недоліки, наприклад, гіпсокартонні стіни не витримують підвищених навантажень та забирають більше простору. Але в порожнечі, що створюються, можна вкласти звуко- та теплоізоляцію або сховати комунікації. Позитивним є те, що все можна зробити чисто та швидко. Але і при виправленні кривизни стін за допомогою гіпсокартону поверхні перед оздобленням слід шпаклювати та вкривати ґрунтовкою.
Нанесення сумішей
Насамперед треба підготувати поверхні. Але спочатку у кімнаті, де буде здійснюватися тинькування, слід відімкнути електрику, щоб електропровідна не була закорочена вологими стінами. Намагаючись не пошкодити приховані в стіні проводи, слід ретельно відчистити поверхню від старих покриттів, шпалер, фарби та зруйнованого тиньку.
Другий етап – обробка ґрунтовкою поверхні, яку відчистили. Під цементні суміші використовують розчин піску та цементу у воді, тобто – цементне молочко. Ґрунтовка не дозволить розшаруватися матеріалам, покращить вологотривкість поверхні, підсилить адгезію з гіпсовим тиньком.
Третій етап – встановлення маячків. Монтують рейки маячків починаючи з закріплення профілів на стіні з протилежних боків. До стіни профіль прикріпляють будівельним гіпсом, наносячи його в декількох місцях на рейку на відстані п’ятдесят сантиметрів одне від одного. Через профілі натягають шнурок – згори, посередині та в нижній зоні. Інші рейки встановлюють на стіні таким чином, щоб шнурок їх ледве зачіпляв. Відстань між маячками задається розміром інструменту, яким буде проводитись тинькування.
Четвертий етап – нанесення суміші для вирівнювання стіни. Гіпсове тинькування використовують для житлових приміщень, а кухні та ванної кімнати – цементне, як для вологих приміщень. Коли тиньк трішки схопився, але ще не вистиг, маячкові рейки слід акуратно вийняти, а сліди від них, що створилися, розрівняти шпателем, заповнивши будівельною сумішшю.
На п’ятому етапі – шпатлювання та шліфування. Коли тиньк підсохне, поверхню слід обробити фінішною шпаклівкою та відшліфувати дрібним шмерґельним папером.
Спорудження каркасу
Перший етап – розмічування для напрямних профілів. Для сухого вирівнювання стін спочатку споруджують металевий каркас. Використовуючи довгу лінійку, по підлозі проводять лінію на п’ять-шість сантиметрів від стіни. Цю відстань можна і збільшити, залежно від кривизни стіни. За допомогою вертикального виску ця розмітка переноситься і на стелю.
Каркас ще не зашитий, тож добре видно, що комунікації у майбутній ванні будуть закриті гіпсокартоном. На цей матеріал, до речі, добре лягає й плитка.
На другому етапі встановлюють профілі. По контурних лініях на саморізах закріпляють напрямні профілі, а між ними встановлюють несучі профілі, між якими витримують дистанцію у 40 – 60 см. Їх закріпляють на напрямних профілях скобами та саморізами.
На третьому етапі заповнюють простір між стіною та профілем ізоляційним матеріалом та комунікаціями. Якщо виникає така необхідність між стіною та профілем прокладають ізоляційний матеріал та комунікації.
Монтаж гіпсокартону – четвертий етап. Починаючи з будь-якого верхнього кута прикріпляємо полотно до каркасу, залишивши сантиметр від краю. Голівки саморізів при цьому мають заглиблюватись на міліметр в гіпсокартоні, щоб під шпаклівкою вони були непомітні.
Гіпсокартон та стінові панелі
Використовувати гіпсокартон можна для виправлення дефктів стін навіть у дитячій кімнаті, адже це один з найекологічніших матеріалів, що дозволяє «дихати» стінам та стелі. У ньому відсутні синтетичні домішки, він не виділяє шкідливих речовин, не горить, забезпечує стінам додаткову ізоляцію та навіть може бути використуваним для криволінійних поверхонь, бо він є пластичним матеріалом. Досить трішки зволожити полотно перед монтажем та дати йому потрібний заворот. На таку фальшстіну можна вішати легкі речі – фоторамки, годинники, постери, але перед забиванням цвяха, його треба обробити нітроемаллю (спиртовим лаком), щоб захистити від корозії.
З урахуванням призначення обирають формат гіпсокартону, який виробляють різних типорозмірів. Він буває стандартний (сірий), вологостійкий (зелений) та вогнетривкий (рожевий). Щоб гіпсокартон не всмоктував вологу, його слід захистити водостійкою фарбою, ґрунтовкою, керамічною плиткою або клеєм.
Ефективнішим, але й дорожчим є варіант оздоблення та корекції поверхонь є стінові панелі. Їх виробляють з пластика або дерева і вони дають можливість без особливого клопоту зробити стіни рівними та красивими.
