Врізати замок не дуже складно, але в цій роботі є деякі тонкощі, які слід знати тим, хто вирішив приступити до цієї справи в перший раз. Наприклад, у вас двері товщиною у сорок міліметрів, із сучасного ламінованого MDF, та ви придбали для них запускний замок. Якщо двері між кімнатами, то мабуть ви ще передбачили натискні ручки з фіксаторами заскочки. Ручки можна купляти окремо, обираючи форму та колір, що найбільше пасує да стилю вашого інтер’єру. У сучасних дверях в тому місці, де зазвичай розташований замок, встановлюють дерев’яний брусок. На фотографіях двері вкриті плівкою, тому ще можливі і подальші пильні роботи з ремонту приміщення. Хоч встановлення замку і не відноситься до класу занадто складних робіт, всі операції слід проводити з підвищеною пильністю, тому що невірні дії з інструментом можуть привести до псування дверей, що можуть коштувати досить дорого. Тому треба все добре продумати, перш ніж братися за стамеску та свердло.
Спочатку на поверхні двері роблять розмічання. Відстань від підлоги до ручки – приблизно один метр. Приклавши замок до дверей олівцем відзначають місце на кромці двері, де треба зробити паз під механізм замку, тобто креслять дві горизонтальні лінії, які обмежують верхній та нижній краї пазу. Між цими лініями точно посередині проводять осьову лінію (фото 1). Паз робиться за допомогою ручного фрезера, а за його відсутності – за допомогою електродрелі та стамески. Отвори слід свердлити на глибину, яка трішки більше ширини механізму замка. Свердлити слід починати з верхньої та нижньої позначок, щоб краї пазу були рівними. (фото 2). Далі гострою стамескою вибирають перегородки між отворами (фото 3). Далі слід постійно приміряти замок, вирівнюючи та вибираючи зайвий матеріал у пазу, доки не будуть досягнуті потрібні розміри. На фото 4 – готовий паз для встановлення механізму замка.
Замок має вільно входити до пазу, впираючись лицьовою планкою, але не теліпатися в отворі. Замок ставлять на підготовлене лоя нього місце точно вертикально та помічають місця під саморізи для кріплення лицьової планки, після чого тонким свердлом робляться отвори , та планка замка закріпляється цими саморізами, які входили у комплект. Тепер замок добре зафіксований у необхідному положенні.
Цікаве відео: Фігурки з фанери для саду
Тепер слід утопити лицьову планку таким чином, щоб вона була урівень з поверхнею кромки двері. Для цього гострим ножем, який притискають до планки, робиться акуратний наріз по периметру планки. На поверхні кромки має залишитися чіткий слід від ножа. Після того саморізи відкручують, замок витягують та починають виймати деревину з прямокутника, намальованного ножем, на глибину планки. Для цього спочатку по периметру добре загостреною стамескою пробивають щілину глибиною з товщину планки. Потім обережно знімають шар деревини, не забуваючи регулярно прикладати для примірки замок. Треба, щоби планка не випирала, але й не утопала у цьому заглибленні. Це дуже важлива операція, яка робиться досить ретельно, та від точності та якості її виконання залежить зовнішні вигляд двері, коли замок вже буде стояти (фото 5).
Після цього шилом помічають місця отворів для кріплення розеток ручок за фіксатора заскочки (фото 7), та свердлять наскрізні отори у двері діаметром 5 мм. Ці отвори порібні, як напрямні для свердла більших діаметрів, адже буде використовуватися свердло Форстнера. Діаметр свердла визначається конструкцією ручки та заскочки. Свердлити великим свердлом слід спочатку з одного боку, а потім з другого, щоб запобігти виникненню сколів шпона двері. Далі здійснюємо очищеня отвору за допомогою пилесоса.