Вентиляція в заміському будинку
На обрання системи вентиляції визначеного типу можуть вливати декілька факторів.
1. Місце розташування. Коли будівля знаходиться вдалині від пожвавлених автошляхів, в екологічно чистій місцевості, то придатним буде варіант природної припливно-витяжної вентиляції. Проблемний екологічний стан потребує примусового обміну повітря.
. . . . . . . . .
2. Матеріал будівлі. В будинках, складених з цегли, дерева, поруватого бетону можна сміливо організовувати природну встановлювати вентиляцію. У каркасних будинках з сандвіч панелями добре перебувати з примусовою вентиляційною системою.
3. Сезонність проживання. В заміському житлі, особливо з великою площею, для постійного проживання бажано використовувати системи повітряного обміну з використанням рекуператорів-теплообмінників.
Особливості системи вентиляції
Система вентиляції будинка за містом може складатися з наступних елементів:
1. Вентиляція під підлогою. Вона має бути у випадку, коли в будівлі – дерев’яна підлога лежить на лагах. З цією метою в огороджувальних конструкціях слід зробити спеціальні отвори – продухи нижче рівня підлоги, та закрити їх гратами від гризунів.
2. В стінах – припливні клапани, що монтують між вікнами та радіаторами опалення ефективнішого обміну повітрям у житлових приміщеннях. Ці пристрої дозволяють регулювати об’єми повітря, що надходить.
3. Грати на дверях та внутрішніх перегородках. Вони потрібні для циркуляції між кімнатами будівлі припливного повітря, завдяки чому здійснюється вентиляція всього будинку в цілому.
. . . . . . . . . . .
Вентиляція в квартирі
З самого початку конструкція кожного багатоповерхового будинку передбачає систему вентиляції природного витяжного типу. Однак, знаючи стан екології у наших містах, можна стверджувати, що природний обмін повітря є недостатнім для організації комфортного мікроклімату. Тут набагато краще спрацює припливно-витяжна вентиляційна система, мішаного або примусового типу.
В залежності від того, скільки коштує проект, система може включати:
1. Припливні клапани для забезпечення припливу свіжого повітря та встановлюються як в заміських будинках, поряд з вікнами.
2. Механічна припливна установка, це вже дорожчий зразок припливної вентиляції. В неї входить блок всовування, що майже завжди розташований на балконі, та пластикових повітряних труб, які ховають за навісними стелями. Нерідко додають зволожуючі та очищаючі фільтри.
3. Витяжні вентилятори встановлюють з метою виведення брудного повітря, а також диму та запахів з кухні та санвузла.
4. Рекуператор, який є теплообмінником та взимку нагріває повітря, що поступає зовні за рахунок тепла відпрацьованого повітря. Влітку по цій же схемі здійснюється охолодження.
Вентиляція в лазні
Лазня, це вологе приміщення, і комфортний мікроклімат тут є першочерговим завданням. Тут можна зупинитися і на природній вентиляції, але все ж краще використати комбіновану схему з витяжною примусовою вентиляцією.
Основні правила
1. У приміщенні роблять не менш, як два отвори – для припливу повітря та його видалення. Як вони розташовані, таким і буде напрям руху повітря, нагрітого пічкою. Цим напрямом можна керувати, для цього інколи роблять два припливних вікна, а витяжне – одне.
2. Вхідні та вихідні отвори можуть бути розташовані на одній стіні, можуть і на протилежних, але завжди на різній висоті. Випускний отвір, звичайно, вище вхідного.
3. На випускному отворі монтують вентилятор, що можна було регулювати обмін повітрям. Для цього ж до припливних вікон прилаштовують засувні дверцята.
. . . . . . . . . .
4. Розмір отворів для вентиляції має бути тотожним (100 – 200 см2). Можна, щоб розмір випускного отвору був трішки більше вхідного, але ніяк не менше.
5. Підлозі в лазні також потрібна вентиляція. Для цього дошки підлоги кладуть з зазором між ними у 0,5 см.