У сучасних меблів – безліч переваг, але є й суттєвий недолік – відсутній спогадів, які з нею пов’язані. Зберегти історію, ілюстрацією до якої є улюблений диван або крісло, але при тому ще й заощадити грошей можна, реставруючи меблі власноруч.
Заміна оббиття
Найслабшою ланкою старих меблів, зазвичай, є оббиття. Але замінити його не дуже складно, хоч інколи так здається. Для початку звільнюють деталі, які потребують перетягування. У стільця досить зняти сидіння, але з диваном прийдеться вже глобальніше підійти до розкладання.
Порада. Щоб не виникало проблем зі складання меблів, під час розкладання робіть поетапні фото.
Далі видаляють старе оббиття та підкладку. Якщо форма основи не проста, наприклад, має якісь вигини, оббиття треба знімати обережно, щоб по ньому можна було викроїти новий матеріал. Але тут треба врахувати, що тканина може витягатися з часом.
У якості шаблону можна використовувати й дерев’яні деталі простої форми. Шаблон обводять на лівій стороні тканини та додають припуски – по з кожного боку два з половиною сантиметри. Розмір припуску залежить від товщини нового наповнювача, тому він може бути більший або менший. Ще дуже важливо правильно розташувати малюнок тканини!
Порада. Для перетягування меблів краще обрати велюр, флок, гобелен, жакард, куртизан та шинил. Підкладкою може бути грубе полотно з бавовни.
Скориставшись такими ж шаблонами вирізають фрагменти з м’якого матеріалу, наприклад, поролону. Робити припуски чи помічати безпосередньо по контуру – це визначається особливостями
Далі – обшивка фрагменту меблів. До основи приклеюють поролон та чекають повного висихання клею. Підбійчане полотно прикріпляють стиплером або спеціальними цвяхами – з одного боку деталі, а далі , натягнувши, і з протилежного. Так само фіксують тканину і з інших боків. В останню чергу закріпляють матеріал по кутах, розташовуючи його по поверхні деталі віялом.
Порада. Звичайний меблевий стиплер не зовсім якісно вбиває у тверді матеріали скоби, тому їх слід додатково підбити молотком.
Останній етап – обшиття деталі оздоблювальною тканиною. Це робиться за тим же принципом, що й робота з підкладкою. Дистанція між скобами або меблевими цвяхами має бути півтора-два сантиметри. Готову деталь повертають на свої місце.
Використання ременів
Цікаве рішення у реанімації старих меблів – використання ременів. Шкіряні смуги закріпляють одна за одною на протилежних боках каркасу стільця або крісла, по черзі вплітаючи ремені, що вже зафіксовані на двох інших сторонах.
Фіксувати ремені всередині каркасу можна шурупами, а якщо зовні – декоративними цвяхами для меблів. При цьому враховують, що ремені з часом розтягуються, тому натягати їх треба досить сильно.
Відновлення каркасу
Щоб продовжити життя меблям, що розхиталися, їх слід розкласти, а потім скласти заново. Але при складанні міцно та якісно зафіксувати всі деталі. Всі з’єднання слід зачистити, промазати столярним клеєм або ПВА, затиснути струбцинами та чекати повного висихання. Якщо деревина усохла та шип надто вільно входить до пазу, з’єднання ущільнюють тканиною.
Старе покриття змивають спеціальними розчинниками. Для ефективнішої роботи перед обробкою на старій фарбі чи лаку роблять мережу подряпин, після чого вони легко знімаються шпателем, лише перед тим треба почекавши, доки рідина достатньо подіє на поверхню.
Дефекти заповнюють дрібною тирсою, змішаною з клеєм. Можна їх виправити за допомогою шпаклівки, після чого пофарбувати. Але перед тим каркас зачищають шкуркою та обробляють фінішним покриттям.
Порада. Дрібні подряпини можна сховати сумішшю лляного масла та спирту (1:1). На поверхнях із світлого дерева подряпини можна затерти м’якоттю волоського горіху.