Сто років тому Томас Лі для свого будинку у Вестпорті сконструював зручне садове крісло. Нині професійним столярам цей виріб відомий під назвою «крісло Маскока», але від прототипу він відрізняється тим, що видіння та спинка у нього складаються з окремих планок.
Тим цікавіше відтворити крісло Томаса Лі у його первісному вигляді , в якому його і виготовив автор: із суцільною пласкою спинкою, склеєною на шпонках, з відносно широких дошок.
Прості лінії виробу надають йому сучасний вигляд, не дивлячись на сторічний вік. Яскраво виявлена текстура суцільних деталей з деревини – приваблива особливість цієї моделі, чого немає у традиційних кріслах, зроблених з планок.
Всі заготовки слід фугувати до товщини 20 мм. У якості матеріалу найкраще обрати кедр або модрину. Але не треба нехтувати й червоним деревом – з нього теж роблять непогані меблі.
Оскільки виріб використовують переважно поза приміщенням, шурупи краще взяти латунні, а клей – водостійкий, наприклад – Type II PVA або поліуретановий. Щоб деталі не розкололися, треба заздалегідь свердлити отвори від шурупи та зенкувати під голівки на глибину 8 мм. Це дозволить заглушити отвори дерев’яними корками.
Виготовлення садового крісла
Широкі панелі для задніх ніжок, спинки, сидіння та підлокітників склеюють з дошок, добравши їх за малюнком текстури та забарвленню.
Заздалегідь на кромках вирізають пази під шпонки. Але тут треба бути уважним. Шпонки мають бути розташовані таким чином, щоб їх не було видно після остаточного випилювання деталей по контуру.
Щоб вирізати складної форми задні ніжки зі шматка картону роблять шаблон. Щоб обидві ніжки були однаковими, тимчасово заготівки з’єднують двобічною липкою стрічкою та випилюють дві деталі одночасно. При випилюванні деталей залишають невеликий припуск на декілька легких проходів гострим ручним рубанком.
Розмічати фігурні боковини на столярній плиті слід за допомогою картонного шаблону
Вирізаючи спинку крісла по ширині, обрізають заготівку так, щоб стик дошок, що контактують, проходив посередині панелі. Після цього нижню кромку спинки обробляють на скіс під кутом 12,5 градуси у відповідності з профілем задніх ніжок, а верхню кромку закругляють радіусом 9 мм.
Задні ніжки крісла знаходяться під кутом 12,5 градуси до бічних кромок спинки. Щоб між ніжками та спинкою не було зазорів, на цій ділянці до бічних кромок спинки приклеюють планки-вставки відповідного профілю. Задні ніжки прикріпляють до спинки 50 мм латунними шурупами та клеєм.
Спинка садового крісла прийме правильне положення, коли кінці планок-вставок будуть збігатися з протилежними кромками ніжок. Для міцності планки-вставки прикручують до спинки довгими шурупами. Сидіння буде міцним, якщо дошки, які його складають, лежать поперек, тобто, від ніжки до ніжки.
Заготівку вирізають дисковою пилкою по ширині та позначають направлені під кутом бічні сторони. Притримуючись зовнішньої сторони лінії розмічування, обпилюють заготівку з боків, але кромки ще не зачищають.
З боку задньої кромки сидіння вирізають паз для спинки. Оскільки сидіння встановлюється не під прямим кутом до спинки, то дно пазу має бути нахилено під кутом 12,5 градуси до поверхні для щільного припасування по стику. В кінці закругляють передню кромку сидіння. Прикріпивши сидіння до задніх ніжок, зачищають бічні кромки сидіння в одній площині з поверхнями ніжок.
Передні ніжки випилюють у розмір. Верхню та нижню кромки скошують під кутом 6 градусів. Передні ніжки прикріпляють до задніх на клею та шурупами 32 мм.
Для міцності та стійкості передні ніжки садового крісла з’єднують перетинкою, на тильному боці якої позначають пази. Їх вирізають під ухилом 12,5 градуси до поверхні та глибиною 9 мм біля високої стінки пазу. Перетинку-проножку прикріпляють до передніх кромок ніжок на клею та 32 мм шурупах.
При випилюванні клиноподібних опор підлокітників треба враховувати, що верхні кромки мають бути нахилені донизу під кутом 6 градусів. Опори прикріпляють до передніх ніжок на клею та шурупах 32 мм.
Перед кріпленням підлокітників крісла спинка утримується не досить добре, тому ще не час перевіряти крісло на міцність.
Кромку задньої опори підлокітника по всій довжині скошують під кутом 31,5 градуси, а кінці запилюють під кутом 30 градусів. Опору притискають до спинки струбцинами та укладають підлокітники на місце. Потім трішки відпускають струбцини та рівнем виставляють положення задньої опори так, щоб підлокітники зайняли горизонтальне положення. Зафіксувавши струбцинами, прикріпляють задню опору підлокітників до спинки. Завершують складання кріпленням підлокітників 50 мм шурупами до задньої опори, переднім ніжкам та опорам підлокітників.
Оздоблення садового крісла
Конічні дерев’яні корки вклеюють у отвори, щоб замаскувати голівки шурупів, та зачищають їх на рівні з поверхнею. На конус корки роблять, щоб уникнути зазорів. Поверхню виробу обробляють шкіркою із зернистістю 220. У якості захисного покриття обирають будь-яке, придатне для надвірних робіт. Бажано не використовувати лаки, що створюють плівку, оскільки з часом вони починають лущитися. Краще використовувати розчини, які всотуються у деревину.
Ще треба підшукати спокійне тінисте місце, щоб відпочити у свіжозмайстрованому садовому кріслі.