Якщо на дачній ділянці є хоч би декілька плодових дерев, при їх обрізанні з’являється велика кількість тонких та грубих гілок та сучків самих чудернацьких форм.
Тож багато хто з досвідчених дачників рекомендують ретельно сортувати вирізані пагони та відбирати рівні стовбурці. Сучки, які можна буде в майбутньому використовувати у якості гачків, вішалок або у якості кронштейнів для підвішування великих речей: світильників, кашпо та т. ін.
Можна, наприклад, виготовити оригінальну вішалку для одягу, яка буде прикрашенням дачного будинку.
У якості основи в цьому випадку використовують добре висушений стовбурець вишні. За допомогою циркулярного або стрічкового верстату з нього вирізають пластину.
З заготованих та висушених сучків обирають чотири штуки приблизно однакової товщини та форми та роблять попередню грубу обробку за допомогою гострого ножа.
Шліфують шмерґелевим папером обрані деталі та відрізають їх торці, використовуючи навскісник. За допомогою електричного рубанка, досить обережно, обробляють поверхню сучків, якою вони будуть прилягати до несної пластини.
В сучках роблять по три глухих отвори для саморізів.
Для забезпечення перпендикулярності глухих отворів можна зробити невеличке пристосування. Для позначання відповідних отворів кріплення сучків до несної пластини скотчем приклеюють цвяхи, розташувавши їх голівки в готових отворах. Притиснувши сучки до несної платини в місцях їх кріплення, отримують відбитки голівок цвяхів, де і свердлять отвори для саморізів.
Для кріплення вішалки до стіни можна використати петлі на навішування полиць, які продаються в магазині. Для встановлення петель на несній пластині за допомогою бормашини вирізають глухі пази, в які і закріпляють петлі.
Деталі вішалки двічі вкривають глянсовим лаком для яхт, звісно, між покриттями поверхні слід шліфувати затертою шкуркою.
Далі гачки закріпляють на несній пластині саморізами. Тепер вішалка повністю готова, її можна повісити на стіну, а можна й подарувати близькій людині.