Вирівняти стелю, так як і стіни, можна як тинькуванням, так і листами гіпсокартону.
Головними ворогами ідеальної стелі є стики між плитами перекриття, бо там завжди є нерівності, які викликають тріщини та інші дефекти обробки. Хоча стелю вирівнюють приблизно так само, як і стіни, тут є свої особливості.
Щоб усунути кривину на стиках між плитами треба зробити армування перед тим, як приступити до тинькування. Якщо нерівність стелі не перевищує тридцяти міліметрів, до стелі прикріпляють малярну сітку на клейкій основі. Якщо рівень нерівності перевищує цю межу треба використовувати металеву сітку, яку прибивають до стелі шурупами або цвяхами з широкими голівками.
На відміну від гіпсокартону для стін, на стелю монтують тонше полотно, його товщина – 9,5 мм, а профілі, що його тримають, додатково закріплюються на стелі підвісами, які можуть бути як нерегульованими, так і регульованими.
Відстань між листом гіпсокартону та стелею має бути не менше десяти сантиметрів, а в цьому просторі можна розмістити вбудовані світильники. Для стелі краще обирати вологостійкий (зелений) гіпсокартон – його простіше тинькувати та фарбувати. Але потрібну форму простіше надати стандартному (сірому) гіпсокартону. Якщо у дизайнера нестримна фантазія, краще скористатися саме цим матеріалом.
Стики листів гіпсокартону мають бути розташовані на профілях, закріплених на стелі, інакше вони вкриються тріщинками. Після закріплення всіх плит треба заклеїти місця стиків малярною стрічкою п’ять-вісім сантиметрів завширшки, після чого обробити шпаклівкою та шмерґельною шкіркою.
Ще один метод сухого вирівнювання стелі – монтувати полотно з вінілу, яке розтягається під впливом тепла, на металевий профіль. Але підвісна стеля, з використанням гіпсокартону стане в півтора рази дешевше за натяжну.
Виготовити підвісну стелю з гіпсокартону швидше, ніж наносити суміш. Встановити її можна навіть після закінчення ремонту, оскільки ця технологія відрізняється «чистотою». Тут є лише один недолік – після монтажу висота приміщення зменшиться.