Облаштовуючи криницю, кожен хазяїн мріє про чисту джерельну воду, на заздрість усім сусідам. Але не завжди ці мрії здійснюються, і в більшості випадків зовсім не слід нарікати на забрудненість води з пласта. Досить часто справа у недостатній якості будівництва криниці, внаслідок чого стоки з поверхні землі, які не проходять очищення через природний фільтр – пісочну геомембрану, проникають у криницю.
Запобігти цьому може вірна конструкція криниці, та ретельне виконання всіх вимог до її будівництва.
Криниця – це не просто дірка в землі, розперта бетонними кільцями, її конструкція більш складна.
Оскільки вибравши криничну бригаду приходиться повністю довіритись їй щодо робіт на глибині, зупинимось на тому, що ви можете проконтролювати, та й навіть виправити самі – це оголовок – верхня частина криниці, яка знаходиться на рівні землі та вище.
Архітектура криничного будиночку – це вже ближче відноситься до смаків та уподобань, а не до чистоти води, але слід звернути увагу, щоб ця конструкція максимально запобігала проникненню у криницю різного сміття, дрібних тварин та комах.
Кажуть, що жабка воді не шкодить, навпаки, раніше їх клали до молока, щоб воно не скисало. Але колись ця жабка все ж відживе свій вік і тоді вже точно почне псувати воду в криниці, бо вибратись з неї не зможе.
Іншими словами – отвір криниці має бути щільно закритий. Це забезпечить захист від проникнення сміття, врятує не тільки жабку, але й дітей від нещасних випадків. Навіть, якщо не планується робити водовід, та ставити електричний насос, є сенс встановити, наприклад, ручний насос. Тоді отвід буде завжди зачинений, піднімати воду стане легше, та й нестерильна зовнішня поверхня цеберка не буде хлюпатись у криниці.
Над криницею нерідко роблять навіс, але це не просто декоративний елемент. Він запобігає від проникнення осадів до криниці. Тому слід його схили зробити якомога ширше, щоб вода, яка по них біжить падала на землю якомога далі від криниці.
Це зменшить об’єм води, що стікає по стінках криниці на землю, тобто і вірогідність проникнення зовнішньої (брудної) води буде помітно менше.
Цей домик ще й захищає криницю від промерзання взимку, тому що, порівняно з дерев’яними, бетонні кільця швидше проводять холод всередину. Для захисту від промерзання досить і щільного дашка. Але, і верхні бетонні кільця краще додатково утеплити до рівня глибини промерзання. Це можна облаштувати, наприклад, за допомогою пінополістиролу, базальтової вати та т. ін. Робиться ці технологічна операція ще до того, як робиться глиняний замок та засипається ґрунт навколо оголовка криниці.
Щільна кришка на отворі шахти теж непогано захищає від морозу.
На фінальній стадії роботи найнятої вами бригади слід звернути особливу увагу на те, щоб хлопці добре зробили глиняний замок, бо в інакшому випадку вам все одно його прийдеться робити вже самому.
Глиняний замок – це елемент із глини, який потрібен для гідроізоляції якоїсь водяної споруди (не обов’язково криниці, це може бути і басейн). Глина складається з дуже дрібних часточок, що мають форму пластівців. Тому вона не пропускає зовнішню брудну воду до криниці.
Будівельні стандарти роблять свої застереження щодо конструкції глиняного замка, і це є будівельним законом. Наприклад, там написано, що «По периметру оголовка криниці слід виконати замок из ретельно прим’ятої та притолоченої глини або жирного суглинку глибиною два метри та шириною один метр».
Значення глибини та ширини мають бути ретельно виконані. Але дуже важливою є і якість матеріалу, тобто глини. Тут повинна використовуватись саме глина, або жирний суглинок, в якому не менше половини чистої глини. Супісок або простий суглинок, де глини приблизно 10% – тут не використовувати не можна.
Крім того, глину для замка треба добряче розім’яти та притолочити лише так можна досягти водонепрохідності, тому що її маленькі «пластівці» розташуються паралельно одне одному, вкладуться одне в одне, а пори майже зникнуть. Глина перестане пропускати воду та перетвориться у глиняний замок.
Глиняний замок потрібний для того, щоб вода з ґрунту не стікала по зовнішній стінці та крізь шви не попадала до криниці. Разом з водою до криниці може попасти що завгодно, наприклад, добрива та різні бактерії.
Але цей замок має бути зроблений якісно та по правилах. Якщо їх не дотримуватися, а просто засипати будь-яку глину, ніякої гідроізоляції забезпечено не буде, а сам цей замок буду зазнавати морозного здимання при замерзання води у порах глини. Як може шкодити глиняний замок, зроблений з порушеннями технологій вказано на малюнку.
Взимку глина навколо бетонних колець зазнає розширення, причому у вертикальному напрямку, вздовж шахти, що призводить до відриву верхнього кільця. При цьому виникають порожнини, де збирається сміття, в тому числі і органічне, яке попадає до криниці.
Цікаве відео: Фігурки з фанери для саду
Може статися так, що неправильно зроблений замок лише погіршить ситуацію з гідроізоляцією, тому, якщо ви не впевнені в собі та майстрах краще взагалі замок не робити.
Щоб відвести воду безпосередньо від стінок криниці крім облаштування широкого навісу слід виконати м’яке вимощення, а можливо навіть і дренаж для водовідведення, особливо, якщо криниця розташована в низині.
Правильно облаштована криниця не принесе ніяких проблем. Якщо зробити все правильно, криниця буде живитися лише ґрунтовими водами, а турботі з регулярним ремонтом криниці, як то осаджування кілець після зими – відпадуть самі собою.