Якісна бітумна черепиця може прослужити і сто років, якщо покласти її згідно з інструкціями. В першу чергу, як стверджують фахівці і виробники продукту, максимальну увагу слід приділяти приляганням.
Але й величезне значення має правильний покрівельний пиріг. Гнучку черепицю слід укладати лише на суцільну рівну основу, яка створюється переважно з плит ОСП, які закріпляють на кроквах. Під плитами зазвичай знаходиться покрівельний пиріг утеплення, переважно з мінеральної вати. Він має провітрюватися за принципом «вентильований фасад», тоді він зроблений правильно. Це основоположний пункт, адже зволоження утеплювача внаслідок накопичення в ньому пари (монтажні помилки) допускати не можна, бо це приведе до зволоження крокв, набрякання деревини та жолоблення покрівельного покриття.
Другий важливий пункт – ОСП плити мають бути укладені з тепловими зазорами між ними у три-п’ять міліметрів. Інакше, при зміні розмірів при теплових навантаженнях та посуванні у кроквах можливо порушення, руйнування, жолоблення, здіймання та розрив бітумного покриття.
Підкладковий килим – самоклейні бітумні матеріали, які використовують для найкращої гідроізоляції місць накопичення вологи, льоду та снігу. Це – карнизі (краї покрівлі) та розжолобки (яндови).
Бітумні матеріали, що наплавляють, тут не використовуються. В цих місцях під плиткою на основу спочатку клеїться особлива бітумна стрічка достатньої ширини. Якщо її немає – висока вірогідність протікань та зволожування основи по карнизах та розжолобках. Підкладковий килим по карнизу має перекривати карниз, що звисає, саму стіну та простір усередину будинку шириною не менш шістдесяти сантиметрів.
Гнучке покриття зазвичай додатково фіксується на краях особливими цинкованими цвяхами. Використання нецинкованих цвяхів є серйозною помилкою, внаслідок якої смуги черепиці висмикує вітром. Також не можна збільшувати відстань між цвяхами, ніж та, що вказана в інструкції. Край карнизу фронтону треба оформити планкою, яка використовує функцію відбійника для води. Важливим є, щоб у цьому місці вода не протікала під крайові зони гнучкої черепиці. Для цього відступ черепиці від внутрішнього згину фронтонної планки має дорівнювати десять-п’ятнадцять сантиметрів, а верхні кути кожної пластини обрізають для відбою води.
По краю під покриття наносять вузьку (десять сантиметрів) смугу бітумної мастики, вкриваючи не лише основу, але й саму плитку.
Цей комплекс дій має запобігти протіканню води під покриття навіть при намерзанні льоду та косому дощі.
В місцях, прилягань до вертикальних стін з метою надійного утримання черепиці, запобігання протіканню води, під неї вкладають розжолобковий (яндильний) килим, який клеять на бітумну мастику, та фіксують по краях металевою планкою
Прилягання до вертикальних поверхонь важливо оформити галтелями (укосами). На них вкладають килим. Його треба завести не менш як на триста міліметрів на вертикальну стінку та не менш ніж на двісті міліметрів на схил даху.
Цікаве відео на нашому каналі: Фігурки з фанери для саду
Трубу слід обклеїти підкладковим килимом. Для цього бокові викрої заводять на обидві частини переднього викрою, а тильний вкладають останнім.
Для правильного оформлення яндила (розжолобка) рекомендують встановити ринву для стікання води, покласти підкладковий килим, промазати бітумною мастикою смугу шириною більше ста міліметрів не лише килима, але й черепиці, що лежить нижче. Зрізати кути на крайніх плитах на 20-30 мм для відбивання води. Додатково кріпити кожну плитку цвяхами на відстані не більше тридцяти сантиметрів від осі розжолобка (лінія 3).
Прилягання та яндила (розжолобки) – є найбільш складними місцями. Термін служіння черепиці залежить від уважної роботи саме в цих місцях.