Терасна дошка використовується для укладання терас, її ще називають декінгом. До неї застосовують приблизно ті ж вимоги, що й для дошки для підлоги, але додатково вимагається механічна та біологічна стійкість. Тому головна перевага терасної дошки – висока стійкість до несприятливих погодних впливів. Але з цього матеріалу можна зробити і надійну хвіртку, яка буде служити багато років.
Дивіться відео ідеї меблів з дерев’яних піддонів своїми руками
Для тих, хто не бажає ставити хвіртку з профнастилу, кому не подобається прозорість кованих воріт, а металопластикові занадто дорогі – рекомендують ставити вхідні двері з деревини. А щоб хвіртка служила якомога довше – краще обрати терасні дошки з модрини, які мають красивий фрезерований профіль з обох боків та стійкі до несприятливих погодних умов.
Порядок роботи – хвіртка з терасної дошки
Хвіртку можна навісити між двома стовпами, закріпленими на єдиному заглибленому пальовому ростверковому фундаменті. Така конструкція фундаменту виключає змінення з часом співвісності стовпів та перекошування хвіртки.
Всі дошки для хвіртки обробляють у декілька шарів антисептиками. Перший та другий шари – Антисептик ХМ-11, що не вимивається, третій – Pinotex Base, четвертий та п’ятий – Pinotex Ultra, шостий шар – лак для яхт.
При такій обробці деревина має простояти без будь-яких змін зовнішнього вигляду не менше десяти років. Крім того, при виготовленні хвіртки використовують лише жовтопасировані сталеві саморізи, петлі та пластини, що також гарантує збільшений термін користуванні хвірткою.
Матеріали для виготовлення хвіртки
10 дошок з модрини 2000х140х20 мм;2 дошки з сосни 2000х150х50 мм; 2 петлі для воріт; 1 засувка; 1 ручка для дверей; 10 з’єднувальних сталевих пластин; 1 куток; біля 40 саморізів; 1 банка ґрунту Pinotex BASE 0.9 л; 1 банка захисного засобу Pinotex ULTRA 0,9 л; 1 банка лаку для яхт.
Технологія виготовлення хвіртки
1. Після того, як всі дошки-заготівки оброблені антисептиком, з соснових дошок виготовляють дві опорні планки, прикріпляють їх до стовпів саморізами 100х5,5 мм з дюбелями. Ці дошки потрібні для кріплення петель та обмежувача хвіртки. 2. Після того з декінгу (терасної дошки) складають раму хвіртки.
3. З’єднання дошок по кутах виконують на перфоровані пластини, закріплені саморізами та заглиблені у деревину. 4. Для жорсткості раму зміцнюють діагональною дошкою.
5. На опорній планці встановлюють петлі ля воріт, заглиблюючи їх в деревину для фіксації. 6. Раму хвіртки виставляють по рівню за допомогою тимчасових підставок, саморізами прикріпляють до неї петлі.
7. Перевіряють вільний хід рами. 8. Коректують положення петель та починають кріпити вертикальні дошки обшиття хвіртки. Нижній край дошок виставляють за горизонтальним шаблоном.
9. Під кожний саморіз заздалегідь свердлять отвір та зенкують його, щоб голівка саморізу стала на рівні з дошкою. 10. На першій дошці обшиття встановлюють дерев’яну ручку та сталеву засувку з боку ділянки.
11. Після встановлення дошок, що залишилися на хвіртку, по верхньому краю креслять дугу, по які планується обрізати верхній край. Замість циркуля використовують олівець на мотузці. Електролобзиком обрізають дошки по дузі. Відпиляне місце обробляють антисептиком та вкривають додатковим шаром лаку.
13 На опорній дошці встановлюють у якості обмежувача куток-упор з гумовим ущільнюванням. 14. Хвіртка готова. Тепер можна віддатися відпочинку на ділянці, не побоюючись сторонніх поглядів. Проріз знизу можна залишити для котів та снігу взимку.