Багато хто робить заміський дім одразу із льохом, адже ліпшої місцини для збереження врожаю, мабуть, не знайдеш. Але, щоб взимку овочі, фрукти та консервування не замерзли, це приміщення слід своєчасно та ретельно теплоізолювати.
Льох під будівлею: внутрішня та зовнішня теплоізоляція
Утеплення стін підземелля зовні вважається ефективнішим внутрішнього, переваг там більше.
По-перше – не зменшуються розміри приміщення. По-друге, на поверхнях стін всередині мостики холоду з’являтися не будуть, таким чином буде виключене створення конденсату – відповідно і можливості намокання утеплювача. І, нарешті, при зовнішньому утепленні простіше досягнути спеціального мікроклімату, який сприятиме адекватному зберіганню овочів та фруктів.
Перед утепленням слід обов’язково зробити горизонтальну гідроізоляцію, і лише після цього приступити до монтажу утеплювача. Для цього можна використовувати різні матеріали. Дуже дешевим, але й ефективним є пінопласт, плити з з цього матеріалу закріплюють просто на бітумним клеєм. Утеплювач укладають по всьому периметру, напрям монтажу – знизу догори. Проміжки між плитами старанно обробляють монтажною піною. Перед засипкою ґрунтом утеплених стін, азбоцементними листами захищають пінопласт від пошкоджень.
Роботи з утеплення льоху під будинком зовні краще за все здійснювати ще на етапі зведення будівлі. Якщо ж будинок вже стоїть, робити зовнішню теплоізоляцію недоцільно. В цьому випадку стіни утеплюють зсередини.
Внутрішнє утеплення рекомендують робити тими ж матеріалами. Для цього, наприклад, чудово підходить екструдований пінополістирол (ЕППС) завтовшки не менш ніж 50 мм. Він водонепроникний, не гниє, та зовсім нецікавий для комах та гризунів.
ЕППС є вдосконаленою версією пінопласту, його теж виробляють у формі плит, які закріплюють спеціальним клеєм або дюбелями-парасольками. Укладання матеріалу бажано здійснювати у два шари – це не просто надійно, але й довговічно.
Хороші теплоізоляційні властивості і у пінополіуретану – двокомпонентної речовини, яку треба напиляти. Для його нанесення потрібне обладнання, але цей матеріал забезпечує якісну герметизацію самих різних поверхонь.
Утеплення льоху, що розташований окремо
Льохи надворі роблять наземними, заглибленими, або підземними (1). Заглиблений льох, на відміну від того, що розташований під будинком, краще утеплювати зовні, навіть збудований.
У цьому випадку передусім слід звільнити стіни від ґрунту, вкрити їх бітумною мастикою, хоча можна й руберойдом. Після цього можна починати монтаж теплоізоляції. Рекомендовано використовувати лише жорсткі матеріали – це той же ЕППС або пінопласт. Щоб зменшити небезпеку затоплення льоху ґрунтовими водами, слід обов’язково облаштувати дренажну систему.
Льох надворі надземного та підземного типу слід утепляти не лише зовні, але й зсередини (1а). Зовнішнє утеплення здійснюють за допомогою ЕППС, а всередині нерідко використовують базальтову вату. У якості утеплювача підлоги добре використати керамзитову засипку.
Дах льоху вкривають руберойдом, а згори насипають суміш глини та соломи. Далі розміщують дерен або родючий ґрунт з тим щоб потім там висадити рослини.
Дуже важливо не забувати про вентиляцію, оскільки за її відсутності без свіжого повітря буде створюватися конденсат. Найкраща система – припливно-витяжна, вона складається з двох труб: припливної та витяжної (1б). Для проведення повітропроводів обирають труби з ПВХ діаметром 100 мм.