Будувати дім можна з різних матеріалів, (бетон, цегла, різні блоки), але перше місце відводять деревині. Це натуральний матеріал, який дає можливість стінам «дихати», а також сприятливо впливає на людину в цілому. Однак, будівництво житла з циліндрованого брусу – недешева справа.
Розробка порівняно недорогих, екологічно чистих, та надійних матеріалів не стоїть на місці, тож з плином цього творчого процесу була розроблена дерев’яна цегла, яка подібна до звичайної цегли лиш назвою та трішки формою. Справжнім близьким родичем цього матеріалу є брус з деревини, лише менших розмірів. Це, швидше, блок з деревини, що має розміри 65х19х6 см, на бічні поверхні якого мають особливі замки для кріплення.
Його виробляють зі шпилькових порід деревини високої якості. При тому заготовки мають пройти низку операцій: сушку до досягнення вологості 8-10%, механічну обробку поверхонь дерев’яної цеглини, фінішне шліфування. В результаті виходить виріб, який частіше за все не потребує ніякої подальшої обробки. Стіни з шліфованої деревини і без оздоблення виглядають досить непогано, але для захисту від різних впливів, зокрема опадів все ж розумно буде нанести якесь захисне покриття. Технологія виготовлення дерев’яної цегли дозволяє робити відхилення від стандартних параметрів, та виконувати дещо інший виріб.
Звичний дерев’яний зруб, потребує паузи при будівництві для здійснення висихання, усадки, а вже після цього вставлять двері та вікна, оздоблювати, використання дерев’яної цегли дозволяє пропускати етапи усадки та сушіння. При досить невеликих розмірах цієї дерев’яної цегли при сушінні він майже не деформується. Нема потреби в використанні коштовної будівельної техніки. Найдорожчими елементами будуть жорсткі конструкції, ті ж стовпи та вінці. Без них, звісно, конструкцію не зробиш, якщо не бажаємо, щоб будівля склалася, як картковий будинок.
Є, звичайно, і специфічні недоліки. Будівництво з цим матеріалом не можна починати без адекватно розробленого проекту, в іншому випадку стіни можуть деформуватись руйнуватися під впливом навантажень. Також не радять зводити з використанням цього матеріалу багатоповерхові будівлі та будинки з великою площею – такі конструкції будуть нестійкими. Крім того, фахівці досить критично ставляться до бажання деяких майстрів робити подібний матеріал у домашніх умовах. Надто багато специфічних вимог є як до матеріалу, так і до самого виробу, які досить проблематично витримати в домашніх умовах. Інша справа – завод з точними фрезерними та шліфувальними верстатами.
Допускається самостійне укладання дерев’яної цегли, але й тут є низка вимог: цеглу укладають порядно, вимога дотримання послідовності укладання рядів є досить суворою. Блок встановлюють ребром на замок. Зовнішні та внутрішні ряди потребують поперечного перев’язування через кожні три блоки. При тому матеріал для перев’язування такий самий, як і той, з якого виконують кладку. Не дозволяється збігання перев’язки з цеглинами нижнього ряду, вона має постійно зміщуватися на половину «цегли». Лише так можна отримати правильну конструкцію, красивий малюнок та порожнисту стіну. Зазор між зовнішньою та внутрішньої стінами використовується для розташування теплоізоляції в ньому.
Ширина цього зазору для теплоізоляції може мінятися аж до шестисот міліметрів, однак витрати дерев’яних цеглин не збільшуються.
Таким чином, позитивних сторін у використанні дерев’яної цегли більше, ніж негативних.
Ціна виробу приблизно 600-800 грн./куб. метр.