Різні покриття слід кріпити по різному. Залежно від основи, килимові покриття бувають повстяні, м’які спінені, тканинні, що і визначає тип кріплення.
Повсть та спінену основу прикріпляють до поверхні липучою стрічкою. Тканинну надягають на шиповані рейки, що прикріплені до основної поверхні, або просто прибивають по контуру цвяхами з широкими голівками.
З’єднувати дві полотнини в одну треба липкою стрічкою – це для спінених. Тканинні ж з’єднуються за допомогою тканинної стрічки та клею.
Ковролін можна класти на будь-яку основу, але вона має бути рівною, сухою, без пилу, а для приклеювання, ще й знежиреним. Тому основу треба приготувати.
Нерівні та побиті бетонні основи вкривають сухою або мокрою стяжкою. Стара нерівна дерев’яна підлога рівняється лише настелянням поверх нової підлоги або тонкою стяжкою з тирси та клею.
Якщо основа суха та рівна, однаково потрібно класти додаткову підкладку під ковролін. Стару дерев’яну підлогу вкривають шаром щільного паперу, для ізоляції забруднень, що просотуються знизу.
Цементну основу вкривають шаром спіненого поліетилену, або повсті, щоб ізолюватися від пилу, та зменшити зношування основи килимового покриття.
Цікаве відео на нашому каналі: Фігурки з фанери для саду
Для тканинних покриттів треба класти підкладку з спіненого матеріалу або повсті по тих же причинах.
Будь-які підкладки не кладуть по контуру та інших місцях, де будуть знаходитись шиповані планки або липка стрічка. Треба відступити п’ять сантиметрів.
Для проведення робіт потрібна забивка (або шпатель), для підвертанні матеріалу під шиповані планки, молоток з вузькою голівкою. Крім того потрібен особливий пристрій – натягувач, що захоплює основу та ворс з регулюванням глибини, будівельний степлер для закріплення підкладки.
Вельми важливо правильно заміряти приміщення. В декількох місцях міряють ширину та довжину та діагоналі. Якщо діагоналі не рівні, треба прорахувати всі допуски, адже в магазині ви однаково візьмете рівний прямокутник. В будь-якому випадку беріть матеріал з припусками по 10 см з кожного боку. В приміщенні його слід витримати дванадцять годин перед початком робіт.
Килимове покриття простіше ставиться, якщо воно зроблене з спіненого матеріалу. Тут не треба сильно натягувати основу. Фіксують липкою стрічкою по периметру. Але перед тим на підлогу кладуть паперову підкладку, якщо вона потрібна.
Рулон ковроліну розкатують на всю довжину з урахуванням, щоб на стіни наверталося по п’ять сантиметрів покриття. Добу дають, щоб матеріал відлежався.
По килимовому покритті треба походити, соваючи ногами, натягаючи його в різні боки. В кутах роблять діагональні надрізи, щоб рівно укласти покриття.
Краї килима відвертають, приклеюють стрічку, лишаючи на ній верхній захист.
Орієнтування та кріплення здійснюють спочатку вздовж найдовшої стіни, натягуючи поступово вздовж стіни та наклеюючи на стрічку. Рівняють, видаляючи повітря з-під покриття та прикріпляють у протилежної стіни, а потім у інших стін. При вирівнювання робляться надрізи зайвий матеріал обрізають за контуром, після чого краї закривають плінтусом.
Тканинне покриття зручніше фіксувати за допомогою шипованих планок, які попередньо набивають по периметру на відстані 0,5-1,0 см від стін.
Матеріал нашпилюють на шипи, потім загортають між планкою та стіною. Але й можлива фіксація цвяхами з широкими голівками з підвертанням по краях на 2-5 см.
Для натягування і потрібен натягувач. Матеріал орієнтують по стіні з припуском у два сантиметри, або обрізують до цього значення. Спочатку фіксують кут на протязі 30 см, потім матеріал натягається вздовж одної зі стін та фіксується.
Потім фіксують по суміжній стіні з цього кута. Далі роблять натяг з спільним напрямом по діагоналі до протилежного кута, поступово фіксуючи другу довгу сторону.
Щоб з’єднати два полотнища використовують липкі матеріали. Для спінених м’яких та повстяних основ оптимальними є однобокі липкі стрічки.
Для тканинних покриттів необхідна тканинна стрічка та латексний клей.
Стрічка складається клей наноситься на полотно, з липкої стрічки знімають захисний шар, краї полотнищ щільно притискається до основи та притискаються валиком.
Склейку здійснюють до вкладення матеріалу в кімнаті. Щоб краще припасувати та одержати красивий стик, можна скористатися одним шматком, та використовуючи його, як лекало, обрізати по ньому другий шматок.
Орієнтувати покриття на тканинній основі слід таким чином, щоб нахил ворсу був від дверей до вікна, тоді буде забезпечена максимальне маскування дефектів. Але ця орієнтація має бути передбачена ще на етапі проектування та закупівля матеріалу.