Класичну конструкцію дощаних підлог не так часто можна зустріти у сучасних квартирах.. Це пов’язано у тому числі і з необхідністю встановлення лагів, внаслідок чого підвищується рівень підлоги. Зазвичай загальна висота підлоги на основою, враховуючи товщину дошок, складає приблизно 60-80 мм. А це немало, особливо для помешкань з низькою стелею. Ще гірше, коли старе покриття підлоги використовують у якості основи під нове.
Але існує й більш раціональний метод укладання підлоги, сенс якого складається в використанні підкладкових плит, наприклад з ДСП, де лаги не потрібні. Результатом є зменшення висоти підлоги до 40 мм, це вже краще.
Щоб витримати навантаження на підлогу, підкладкові плити мають бути міцними, тому з цією метою використовують плити завтовшки не менше 22 мм. Перед укладанням плит основу підлоги вирівнюють. Для укладання по плитах використовують дошки з суцільної деревини завтовшки 18-25 мм.
Технологія кріплення дошок при цьому така ж, як і при кріпленні по лагах. Дошки укладають по настилу з плит, стискаючи одна з одною ударами молотка через допоміжний дерев’яний брусок. Для щільнішого стиснення можна використовувати клини або спеціальні пристосування. Щоб уникнути створення у підлоговому покритті небажаних щілин, шпарин, здіймань або тріщин, кожну дошку закріпляють шурупами до підкладкових плит, закручуючи їх крізь нижню стінку паза або основу гребня. Голівки шурупів утоплюють, щоб у паз передуючої дошки можна було вільно вставити гребінь або паз наступної дошки. Для кріплення дошок краще використовувати саморізи із невеликою потайною голівкою. Перед остаточним закріпленням кожної наступної дошки, її слід щільно припасувати до вже встановленої.
Треба мати на увазі, що дошки закріпляють лише з одного боку, щоб дати їм можливість вільно «працювати», тобто набрякати або просідати, не тріскаючись при змінах вологості повітря. У натуральної деревини створення щілин в зимову пору неминуче.
Як і з традиційною дощаною підлогою, при вкладанні мостин по плитах між покриттям підлоги та стінами обов’язково залишають зазор завширшки не менше 10 мм. Для цього між дошками та стіною вставляють клини, які не дозволять зсунутись укладеним дошками при укладанні наступного ряду. По закінченні укладання ці зазори ховають за плінтусами.
1. Необхідний зазор між підлогою та стіною (~10 мм)забезпечують встановленням клинів. 2. Стягування дошок за допомогою клинів – найбільш розповсюджений та простий спосіб, який використовують при облаштуванні дощаних підлог. Для цього на невеличкій відстані від дошки прикріпляють до лагів бруски та забивають клини між цим бруском та дошкою.
3. Положення першого або другого ряду дошок ретельно виставляють по шнуру. Тільки після цього дошки закріплюють шурупами по підкладкових плитах. 4. При формуванні зазору між стіною та підлоговим настилом допоможе ударна колодка.
5. Сучасні пластикові клини дозволяють укласти дошку біля стіни з потрібним зазором. 6. Укладену дошку щільно припасовують до попередньої молотком та допоміжним бруском. 7. При укладанні підлоги дошки закріпляють шурупами до плит, закручуючи їх під кутом 45°.