Піч, яка зроблена з цегли найвищого ґатунку, та й ще досвідченим майстром завжди приносить затишок та задоволення і хазяям хати, і їхнім гостям. Таку пічку, зазвичай, і оздоблювати не треба, досить лише відчистити її від глини.
Інша справа, якщо під час будівництва режим економії на дав можливості скористатися якісними матеріалами та виконавцями. Або будинок був придбаний вже з пічкою, яка добре гріє то дрова особливо не жере, але зовнішнім виглядом похвалитися не може. Тут вже прийдеться прикрашати самому цю теплотехнічну споруду.
Традиційним методом оздоблення печей є обмазування глиняним розчином з побілом. Якщо нанести вручну невеличкий шар глини (3-5 мм) з деякими доповненнями дозволяє сховати нерівності та дефекти цегли та мурування. Цей вигляд оздоблення інколи називають «мазанка». Зараз він також існує, але з використанням терок та напівтерків а також найсучасніших складів, насамперед – цементно-піскових. Боки печей тоді стають рівнішими, а лінії та кути – чіткішими.
Перед тинькуванням стіни добряче затирають цеглою або личкувальною шкіркою, щоб зменшити потрібний шар тиньку, бо як знаємо, що тонший шар щільніше трмається на стіні. Якщо висота або глибина дефектів перевищує п’ять міліметрів, то на боках печі слід прикріпити сітку з м’якого металевого дроту з використанням дюбель-цвяхів або саморізів. Розчин накидають на попередньо протоплену пічку, але поверхні перед роботою змочують.
Обмазані таким чином печі раніше вибілювали розчином люсованого вапна з додатком солі. Але зараз є багато сучасніших матеріалів для фінішного оздоблення тинькованих печей. Дуже гарним рішенням є використання термостійких кремнійорганічних фарб.
Оздоблення плиткою раніше не було рекомендованим методом. Переважала думка, що плитка не буде міцно утримуватися на стінках, оскільки піч «дихає» – нерівномірно збільшується та зменшується в розмірі при нагріванні та охолодженні. Але на сьогодні розроблені нові матеріали та технології, які гарантують надійність та тривкість прикрашення печі керамічною плиткою.
Укладання плитки здійснюють на поверхню печі, яка була тинькована по сітці. В найбільш гарячих місцях під сітку слід вкласти пластини базальтового картону.
Цікаве відео: Фігурки з фанери для саду
Кращим рішенням при облицюванні печей – є використання клінкерної плитки, яка добре тримається навіть при значних перепадах температур. Важливі й розміри встановлюваних фрагментів – чим вони дрібніші, тим сильніше плитка буде триматися поверхні. Для встановлення плитки використовується звичайний клей для плитки.
Плитку з природного каменю частіше використовують для оздоблення камінів, але інколи нею користуються і при оздобленні печей.
Найбільш виточеним різновидом оздоблення печей є кахлі. Їх формують з керамічної потовщеної плитки з випинаннями на тильному боці, які створюють чашку або румпу. Серед кахлів є зразки кутів, рогів, бордюрів, поріжків та т. ін. Всього того, що й робить пічку або камін неповторними. Але здійснювати ці роботи слід пед керівництвом досвідченого фахівця.
Зазвичай кахлі кладуть у процесі будівництва печі, оскільки надійність цього оздоблення залежить від міцності закріплення в швах скоб та дроту, елементів кріплення кахлів до стіни печі. Також можливе їх встановлення на вже збудовані піч. Дріт при цьому прикріпляється до сітки або до самої кладки дюбель цвяхами.
Пічка з грубкою, тинькована глиняним розчином Побілка по тинькуванню – традиційна технологія. Пічка-камін, яка зроблена з якісної цегли та пофарбована без тинькування.
Невеличкі цятки плитняку додатково вигідно відтіняють її камінну зону. Плитняк – природний камінь, що нерідко використовується для оздоблення печей на вулиці.
Оздоблення каміну шліфованим природним каменем. Кахлі встановлюють разом з кладкою печі. Навіть рівні одноколірні кахлі додають печі привабливості та строгості.
Оздоблення печей, груб та камінів кольоровими кахлями – найбільш вишукане рішення.
