Щоб здійснити розбиття мешкання на функціональні зони переважно використовують легкі каркасні конструкції, в яких задіяні легкі металеві напрямні та листи гіпсокартону, і майже у всіх дизайнерських проектах присутні подібні споруди.
Каркасні стіни можна встановити безпосередньо на чорну підлогу чи на нанесену на нього стяжку, або на облаштовану на ній основу. Це залежить від ваших вимог до звукоізоляції.
Такі стіни можна одразу після обшиття шпаклювати та фарбувати або заклеювати шпалерами.
Каркас може бути дерев’яним або із спеціальних металевих профілів. Для ізоляції каркасу використовують звичайні мінерально-волокнисті плити, а для обшиття – листи з гіпсокартону.
По периметру майбутнього каркасу, тобто, до стін, підлоги та стелі прикріпляють металеві профілі з ущільнюючою стрічкою. Між ними можна спорудити каркас, який складається лише зі стояків. Можна звести каркас зі стояків та ригелів, у цьому випадку плити обшиття розташовують вертикально.
Вибір конструкції каркасу визначається формою стіни, розмірами стінових елементів, кількістю дверей, розмірами плит обшиття (щоб після різання залишалось мінімум відходів).
В місцях встановлення дверей у підлоговому профілі роблять відповідні вирізи, а згори монтують профіль-перетинку. Додаткову жорсткість каркасові потім дасть обшиття.
Встановивши каркас, його обшивають з двох боків. Але треба передбачати, що робити з монтажем електропровідної. Можна обшити каркас з одного боку, прокласти в ньому проводи або труби, а після цього обшити з другого боку. Але можна просто у каркасі закріпити необхідні інженерні комунікації, після чого обшити його з двох сторін.
Всередині каркасу (біля 100 мм завтовшки) можна розташувати не лише проводи, але й труби діаметром до 60 мм. Якщо є необхідність, у потрібних місцях профілів вирізають відповідні пази. В листах гіпсокартону вирізають отвори під розетки та вимикачі.
З’єднати металеві профілі каркасу стіни можна за допомогою висічних обценьків.
Звести стіни легкої конструкції домашні майстер зможе, адже великих фізичних зусиль тут не треба – всі матеріали є легкими. Але, крім звичних інструментів знадобляться й спеціальні – висічні обценьки та ножиці по металу.
Шви між плитами обшиття та ямки над голівками шурупів шпаклюють та трішки личкують. Після цього стіну ґрунтують та фарбують або заклеюють шпалерами чи плиткою.
Що стосується навантажень – на стіну можна прикріпляти полиці та вішати легкі шафи, використовуючи для цього спеціальні розпірні дюбелі або дюбелі для порожнистих стін.
Якщо треба закріпити на стіні важчі речі (шафу для посуду або раковину мийки) – в каркасі передбачають додаткові ригелі або несні шини.
Стіни легкої конструкції – надійні ізолятори звуку, але цей параметр можна покращати якщо збудувати стіну з двошаровим стояковим каркасом з наскрізним зазором між шарами. Теплоізоляцію забезпечать мінерально-волокнисті мати, які щільно вкладають один до одного.
Ще одна перевага легких стін – їхня «гнучкість», адже це важливо при плануванні та переплануванні приміщень.
На тильний бік профілів наклеюють звукоізоляційні смуги з піноматеріалу, які перешкоджають виникненню «звукових мостиків».
За допомогою рівня на підлозі та стінах помічають розташування металевих профілів.
Каркас прикріпляють до підлоги шурупами крізь отвори, які висвердлюють на тильному боці профілів з кроком приблизно 70 см.
Якщо потрібні вставки, їх вирізають з профілів ножицями по металу.
Прикріпивши вставку до підлоги, в підлоговий профіль вкладають стіновий профіль та висічними обценьками з’єднують їх у куті.
Після цього стіновий профіль виставляють, прикріпляють до стіни та з’єднують з профілем у балки перекриття.
Склавши спільну раму, знизу в неї виводять кабель електропровідної.
У якості допоміжного конструктивного елементу між підлоговим та стельовим профілями встановлюють два стояки «спиною до спини».
Для підсилення каркасу та подальшого кріплення о нього листів гіпсокартону на стояках помічають розташування поперечних ригелів.
Встановлюють ригелі на помічених рівнях. Каркас вже зібраний.
У відповідних листах гіпсокартону свердлять отвори під спеціальні, для порожнистих стін, штепсельні розетки та одразу монтують їх.
. Поступово, лист за листом, обшивають одну зі сторін стіни, залишаючи біля підлоги невеличкий, у декілька міліметрів, зазор.
Секції каркасу заповнюють ізоляційним матеріалом, наприклад, скловолокнистими матами.
До стояків та ригелів прикріпляють листи гіпсокартону і з другого боку, розташовуючи шурупи через кожні 25 см.
Зробивши стелю, шпаклюють шви між несною та легкою стінами.
Також шпаклюють шви між легкою стіною та стелею.
Далі шпаклюють шви між листами обшиття та ямки на місці розташування шурупів, та шліфують.
В кінці поверхні легкої стіни ґрунтують та фарбують.
