Склоблоки з’явилися на початку ХХ століття виключно для використання у промислових спорудах, але вже в тридцятих роках стали модним та практичним матеріалом і у житловому секторі.
Між іншим, матеріал досить міцний, в Японії з них роблять будинки, а спекотна Іспанія споживає біля 8 млн. штук склоблоків щорічно.
Скляний блок є порожнім всередині, тож повітря всередині нього надає цьому матеріалу чудові звукоізоляційні та теплозберігаючі властивості. Поверхня скляної цеглини може бути гладкою, рифленою, прозорою, матовою або будь якого кольору та барв.
Найбільш розповсюдженими є блоки завтовшки 7,5-10 см, масою 2,5-4,3 кг, і з розмірами 19х19х8 або 24х24х8 см. По формі склоблоки бувають не лише квадратними, а й трикутними, прямокутними та круглими. Бувають й візерунками або різними зображеннями.
Зі склоблоків зводять витончені внутрішні перегородки та навіть фасади будівель, їх не треба тинькувати або фарбувати, а догляд – лише протирання. Стіни зі склоблоків витримують температурний діапазон -40 – +50 градусів. Склоблоки пропускають світло, причому у заданій кількості та якості.
Тонкощі встановлення
Особливості монтажу тут є. Склоблоки встановлюють на цементний розчин, але, оскільки вони скляні, треба виконати деякі умови. Наприклад, не можна знімати захисну плівку до закінчення робіт, а при попаданні на поверхню блока розчину, його моментально треба змити. Для укладання склоблоків обов’язково використовують монтажні розпірні хрестики, це пришвидшує монтаж та підвищує його якість. Між сусідніми скляними цеглинами підтримується фіксований зазор у один сантиметр.
Щоб стіна була міцною, треба поставити в цементних швах арматурні стрижні перерізом у 4-6 мм, їх можна придбати на будь-якому будівельному ринку. Стрижні розташовують вертикально та горизонтально у швах між склоблоками.
Більше трьох блоків у висоту за один день встановлювати не рекомендується. Інакше стіна почне випинатися під власною вагою та буде кривою.
Інколи монтаж здійснюють з використанням дерев’яних модулів, подібних на решітку з комірками 19х19х8 см. У ці відділення поміщають склоблоки та закріпляють їх гумовими прокладками. Це швидко та красиво. При тому блоки всередині модулю можна переставляти за бажанням у широких межах. Але таку модульну решітку треба надійно кріпити до підлоги, стін та стелі.
Всі конструкції зі склоблоків ні в якому разі не можуть служити, наприклад, для кріплення дверей або виконувати функції несних перегородок.
Деякі зразки склоблоків з кольорового скла з фасонним рельєфом.
Укладання
При укладанні склоблоків використовують звичайний цементний розчин: 1 частина цементу, 3 – дрібний чистий річковій пісок, 2 –чиста вода, хоча можна використовувати й готові суміші. При використання звичайного розчину рекомендують додавати до нього під час розмішування 200 грамів клею ПВА на п’ять цеберок готового розчину для збільшення пластичності та адгезії.
Укладання перегородки зі склоблоків починається з монтажу перших двох прутів арматури на основі підлоги. Арматура має бути з неіржавки сталі або оцинкована, для запобігання корозії.
Повністю готова конструкція має остаточно просохнути до повного затвердіння суміші. За кімнатної температури це – 5-10 днів. Після цього затирають міжблокові шви затиранням під колір блоків.
Монтуючи округлі стіни та перегородки зі склоблоків, прути арматури загинають у місцях закруглення по формі перегородки, повторюючи її кривизну. В цьому випадку шовні хрестики розміщують лише всередині закруглення, щоб зберегти товщину внутрішніх швів.
Зовні шви приймають однакову форму, яка залежить виключно від радіусу закруглення перегородки. Зовнішня частина хрестиків регулює лише горизонтальні шви між склоблоками.
Для виконання фрагментів закруглення стін рекомендують використовувати половинки склоблоків такого ж кольору. При цьому в місцях закруглення слід ставити більше вертикальних прутів арматури, що забезпечить перегородці додаткову міцність, а за рахунок використання більш дрібних склоблоків можна зменшити розбіг товщини внутрішніх та зовнішніх швів.
Розчин слід ретельно перемішати, після чого доти йому «дозріти» 5-10 хвилин, а потім знову ретельно перемішати.
Каркасна кладка виглядає ефективніше за класичний варіант. Дерев’яні каркаси або модулі можна придбати готовими секціями у великому діапазоні розмірів. При виготовленні каркасу слід точно витримати розміри кожної комірки, в яку потім вставляють та закріпляють склоблок. Розходження між розмірами комірок та склоблоків не може бути більше за 2 мм. Зазвичай модулі виготовляють з сухих шліфованих дошок.
Підготований до монтажу каркас-модуль закріпляють на місці складання дюбелями або анкерами до стін, підлоги та стелі, після чого встановлюють склоблоки в комірки. Фіксують склоблоки в комірках безколірним силіконовим герметиком. Можна не використовувати силікон, тоді склоблоки закріпляють за допомогою гумових ущільнювачів.