Про необхідність підсвічування робочої поверхні на кухні знає кожний, хто хоча б інколи стояв біля пічки. Але для організації дійсно ефективного додаткового освітлення треба зважати на багато нюансів.
Тип освітлення
Для додаткового освітлення на кухні досить часто використовують люмінесцентні лампи. Такого типу світильники універсальні та добре виглядають практично в кожному інтер’єрі, та при цьому забезпечують комфортне рівномірне освітлення. Вони прості в монтажі та мають довгий термін придатності.
Популярними є й галогенні лампи. Освітлення у них якісне, але точкове. Недоліком цих ламп є необхідність або вбудовування їх у меблі, або влаштування підвісних конструкцій. Крім того, при роботі вони гріються.
Є й світлодіодне підсвічування, яке випускають у вигляді стрічок або окремих світильників. Зараз це найпопулярніший вид підсвічування, зважаючи на мале енергоспоживання, великий термін служби та безпеку експлуатації.
Важливо! Незалежно від обраного типу підсвічення треба, щоб розетки та вимикачі були розташовані не ближче шістдесяти сантиметрів від варильної панелі та мийки.
Дивіться відео ідеї меблів з дерев’яних піддонів своїми руками
Варіанти розташування
Найзручніший варіант розташування підсвічування – під навісними шафами. Адже таким чином можна отримати рівномірно освітлену поверхню без тіней. Якщо встановити світильники над шафами, наприклад, у декоративному карнизі, в зону освітлення попаде не вся стільниця. До того ж, людина, що буде стояти перед столом, буде створювати тінь. Інколи можна зупинитися на варіанті розташування світильників на стіні біля робочої зони. Але монтувати їх треба як можна вище, щоб речі, що стоять на столі, не створювали тіні.
Покрокова інструкція монтажу світлодіодного підсвічення
Щоб скласти схему знадобляться:
- світлодіодна стрічка
- блок живлення
- проводи
- коннектори (або пристосування для лютування)
- ізоляція
- кріплення
- вимикач, вилка або контролер
. . . . .
Перед тим, як почати монтаж, слід вірно обрати обладнання. Специфіка кухонного приміщення пред’являє до нього підвищені вимоги безпеки. Тому обирати світлодіодну стрічку а також блок живлення слід з високим ступенем захисту, про що свідчить маркування ІР.
Далі визначають місця розміщення підсвічення та міряють довжину поверхні, на яку будуть ставити стрічку.
Для кухні рекомендують використовувати світлодіоди, які захищені силіконовим покриттям. Вони не бояться вологи та їх зручніше чистити. Це досить важливий фактор для кухні.
Якщо є необхідність робити підсвічування з розривом або просто вкоротити стрічку, робити розріз можна лише на особливих ділянках, де стоять позначки виробника. Вони розташовані між майданчиками, призначеними для лютування.
Стрічку слід купляти з невеличким запасом, десь у 10%.
Якщо використовується стрічка у силіконі, захисний шар над контактами треба зняти. Далі до зачищених контактів паяють провід.
Спростити монтаж можна за допомогою спеціальних конекторів, які дозволяють скласти електричний ланцюг без використання паяльника. Місця з’єднань вкривають ізоляцією.
Стрічка монтується у спеціальні алюмінієві короби, або безпосередньо на поверхню за допомогою липкої стрічки або спеціальних кріплень.
Блок живлення встановлюють у зручному безпечному місці. До контактів output приєднують проводи від стрічки, а до input приєднується кабель з вилкою. Для зручності треба додати клавішний вимикач між блоком живлення та джерелом у 220 вольт. Щоб керувати освітленням за допомогою пульта керування, замість вимикача в схемі можна встановити контролер. Його розташовують між світлодіодною стрічкою та блоком живлення.
Для кухні краще обирати стрічку не з багатобарвними, а монохромними діодами. Адже нам потрібна не декоративне, а саме функціональне підсвічування.