В невеличкі ванній не так і просто розмістити туалетні приналежності, особливо при великій сім’ї. Вдалим рішенням цієї проблеми стане чепурна підвісна шафка з дзеркалом.
Розміри шафи визначаються розмірами ванної кімнати, які бувають різними. Важливо також, чи є вільне місце над раковиною на стіні.
Невелику шафу краще одразу проектувати з однією стулкою та без нижньої відкритої полиці (Малюнок 1), хоча може бути й двох стулковий варіант. Щоб простіше було дотримуватися чистоти, полиці краще хай будуть знімні. Щоб розташувати у шафці високі речі, можливо, слід зробити лише одну горизонтальну полицю. В нижній частині обладнаємо відкриту полицю, де будуть лежати зубні пасти, мильниці, креми та інші дрібниці. Передбачити відкриту полицю можна в лівій чи в правій частині шафи, залежно від архітектури ванної.
Шафу можна закріпити на стіні металевими накладними петлями або потайними кронштейнами. Важливо, щоб дзеркало було розташовано точно над раковиною. Полички можна виготовити зі звичайного або акрилового скла у склярні. Розмір полиць відносно невеликий, тому краще замовити їх зробити з загартованого скла – так безпечніше. Для домашньої аптечки є сенс облаштувати своє невелике відділення, а щоб туди не залізли діти, на дверцята можна поставити замок.
Є також відділення без дверцят, у ньому на задній стінці прикріпляють дзеркало, а над ним вішають світильник. Зустрічаються моделі світильників, які додатково мають розетку, і вона згодиться для традиційних для ванни електроприладів – електробритви, фену та т. ін. У відкритому секторі можна зробити підставку для зубних щіток, наприклад, зроблену з тонованого оргскла.
Корпуси подібних шаф фахівці рекомендують робити з ламінованих ДСП, товщиною 15 мм. Для задньої стінки можна взяти водостійку фанеру шість міліметрів завтовшки. З’єднання деталей, виготовлених з ДСП роблять шипами з клеєм. Поверхню шафи слуд вкривати водостійкою фарбою. На стіні шафу прикріпляють на підвісах.
Спочатку треба вирізати з ДСП деталі А-Е, деталь Ж вирізають з 6 мм фанери, а деталі К – з оргскла, або замовляють скляними (Малюнок 2). Передні кути деталей А та Б закругляють міні пилкою або електролобзиком.
В процесі складання корпусу прикріпляють тримачі полиць на деталях В та Г, та на деталях А, В, Г розмічують та свердлять отвори під шипи діаметром шість міліметрів. Спочатку ставлять на клею шипи в отвори деталей В та Г, потім склеюють деталі Б та Г, вставляють деталь Б в паз деталі В, вкритий клеєм. Після цього деталі А можна з’єднувати зі стінками В та Г. Корпус, що склали, тимчасово закріпляють великими струбцинами або ременями, підклавши під них дерев’яні прокладки.
Бічні ребра задньої стінки мають бути врівень з зовнішньою поверхнею бічних стінок. Для підвищення жорсткості конструкції краще прикріпити задню стінку на шурупах з пласкою голівкою до перегородок Г. Дверцята навішують на розрізаних по довжині рояльних петлях. Світильник треба обрати з урахуванням стилю дизайну ванної кімнати.
Рояльну петлю пригвинчують спочатку до дверцят, потім до корпусу. В задній стінці свердлять отвір для кабелю.
. . . . . . .
Склярські роботи починають з того, що виготовляють підставку для зубних щіток. Для цього в пластині оргскла свердлять отвори діаметром 10-12 мм.
Щоб зігнути лист отгскала у вигляді літери П, місця згину нагрівають, накривши інші частини алюмінієвою фольгою.