Саморобний септик з пластикових контейнерів

Герметичний септик можна зробити і власноруч. Септик, зроблений з пластикових контейнерів в жорсткій зовнішній упаковці (єврокуби) функціонально не відрізняється від фірмового, який являє собою просто велику діжку з перегородками та переливами для вод.

Традиційно в сільський місцевості, в тому числі і на дачах туалети ставились над вигрібними ямами або влаштовувались торф’яні компостувальні туалети. В обох випадках не забезпечується можливість використання великої кількості води – ні про який душ або унітаз зі зливом тут мова йти не могла.

Порівняно недорогим вирішенням є септик у поєднанні з фільтраційними спорудами. Поступивши в нього стічні води зазнають дії гнильних бактерій, та частково очищуються. Далі вода поступає у фільтраційну шахту або траншею, де відбувається доочищення. З них вода просочується в ґрунт. Якщо септик правильно побудований, ця система забезпечує високий ступінь очищення.

Недоліком є відсутність необхідної тут герметичності, внаслідок чого продуктами життєдіяльності заражаються верхні ґрунтові води – «верховодка».

Існують більш «просунуті» конструкції бетонних септиків, які складаються з декількох камер та мають днище, яке запобігає просочуванню води в ґрунт. Але повної герметизації й така конструкція забезпечити не може, тому, що бетон є пористим матеріалом.

Сучасна промисловість виробляє різноманітні герметичні септики з пластику, але вони дуже дорогі. За ще більші гроші виробники пропонують ємності з вбудованою аерацією, яка забезпечує більш глибоке очищення. Але ці пристрої є енергозалежними та при виключенні електрики вони перетворюються просто в невеликі баки.

1. Для будування септиків треба придбати єврокуби ємністю 600 та 1000 л.
2. Каналізаційні стоки з будинку відводяться по оранжевих каналізаційних трубах, які зовні утеплені піно поліетиленом.
3. Для з’єднання кубів між собою використовують сірі каналізаційні труби та фітинги.

4. Прорізати отвори в стінках єврокуба легше за все електро лобзиком.
5. Вид зсередини на встановлений трійник.
6. При встановленні труб стики ретельно обробляють герметиком.

7. Одинарний септик для кухні встановлений.
8. Підключення єврокуба до каналізаційної труби.
9. Над місцями підключення труб до септика встановлюють оглядові вікна в деякі з них врізані вентиляційні труби.

10. Встановлення септика з двох секцій – непроста задача.
11. Для утеплення септика з боків та згори кубів прокладають листи пінополістиролу.
12. Каналізаційні труби також прокладені згори листами утеплювача та засипані ґрунтом.

13. Всередині каналізаційної труби проходить кабель Ensto, який гріє і є саморегулювальним.
14. Назовні над септиком виводять вентиляційний канал.

Герметичний септик можна зробити і власноруч. Септик, зроблений з пластикових контейнерів в жорсткій зовнішній упаковці (єврокуби) функціонально не відрізняється від фірмового, який являє собою просто велику діжку з перегородками та переливами для вод.

Рекомендується встановлювати два септики. Септик для будинку складається з двох використаних єврокубів нехарчового пластику по 600 л кожний. Для створення окремих камер та збільшення об’єму септика кубу з’єднують між собою каналізаційними трубами Ø 110 мм. Цей септик забезпечує очищення стічних вод від одного умивальника, одного душа та одного унітазу. Його об’єм набагато перевищує добовий об’єм водоскиду, який мало коли перевищує 150 л. Для мийки на кухні роблять окремий однокамерний септик об’ємом 1000 л. Таке рішення дозволить зменшити навантаження на кожний з септиків. До того ж при цьому будинок гарантовано не залишиться без працездатного туалету у випадку засмічення кухонної каналізації харчовими відходами.

Обираючи єврокуби для септика намагаються знайти ємність з широкою горловиною – через неї можна досить просто завести каналізаційні трійники підчас монтажу труб септику. Цими трійниками обладнаний кожен вузол входу та виходу труби у септику (всередині баків). Через них у випадку засмічування можна прочищати труби. Для вентиляції септика встановлюють вентиляційні труби діаметром 50 мм, які врізають в баки та виводять на поверхню ґрунту, на яким їх треба підняти на 80 см, щоб взимку їх не засипало снігом. Септик з кубів, підвідні та відвідні труби утепляють, щоб уникнути промерзання. Утеплювач додатково буде грати роль і демпферу при посуваннях ґрунту. Одразу після встановлення на місце септик заповнюють водою, щоб ґрунтові води при підйомі не могли його здеформувати. Поверх утеплювача укладають дошки, щоб захистити баки та засипають землею.

Доочищення стічних вод відбувається в фільтраційних спорудах. Характер та розміри цих споруд залежать від швидкості фільтрації в ґрунті. Близькими по ефективності є торф та пісок (пісок – 0,5 м/добу, торф – 0,35). Це полегшує улаштування в торфі системи підземної фільтрації. Стоки з септику подаються в перфоровану трубу, укладену з невеличким ухилом просто в ґрунт. Стоки будуть фільтруватися крізь торф, а органічні залишки – розкладатися бактеріями, які в ньому існують.