Якими бувають теплі підлоги
Водяні теплі підлоги
Ці системи найбільш розповсюджені в заміських будинках. Являють собою замкнений контур з гнучкого пластикового або металопластикового трубопроводу, всередині якого циркулює гаряча вода. Щоб на підлозі не виникало холодник зон, труби монтують як можна ближче одна до одної. Постійний рух води забезпечується циркуляційною помпою. Чим більше площа приміщення, тим довшим має бути трубопровід та потужнішою помпа.
Водяний обігрів підлоги можна змонтувати під бетонний стягель. Разом з трубопроводом прийдеться встановлювати і додаткове обладнання – змішувальний вузол, фітинги та т. ін.
Тобто монтаж відрізняється складністю, це відбивається на його вартості. На стіни та стелі водяні системи не встановлюють. В процесі експлуатації витрати невеликі. Термін експлуатації – до п’ятдесяти років.
Електричні теплі підлоги
В таких системах тепло випромінюють спеціальні елементи нагрівання. В наш час виробляють декілька типів електричних підлог.
1. Плівкові
Виробники поставляють їх у вигляді рулонів міцної полімерної плівки, всередині якої розміщені випромінювачі тепла. Це тонкі смужки, виконані з вуглепластика або стопу різних металів. Вони сполучені з тонкою мідною шиною, та коли нагріваються, вони генерують інфрачервоні промені. Споживана потужність – 150-400 Вт/м2.
Плівкові підлоги легко перевозити з місця на місце, а щоб їх покласти не треба бути будівельником. Монтаж здійснюється не під стягель, а під будь-яке чистове покриття (крім кахлів). Плівку також можна закріпити на стіні, навіть на внутрішній поверхні даху, наприклад, щоби обігрівати мансарду. Якщо експлуатувати акуратно, вони можуть служити до 15 років.
2. Стрижневі
Ці пристрої випускають у вигляді гнучких матів, які складаються з набору карбонових стрижнів. Тут також нагрівання відбувається за рахунок інфрачервоного випромінювання. Виріб може бути змонтований під будь-які матеріали, включаючи тонкий цементний стягель. Відрізняє стрижневий обігрівач від плівкового те, що він може бути встановлений виключно стаціонарно. Основні недоліки – висока ціна та не досить великий термін експлуатації (до десяти років).
3. Кабельні
В цих пристроях використовується двожильний або одножильний ізольований кабель. Поставляють пристрій у вигляді рулонів (матів) або котушок. Від різновиду виробу залежить і метод монтажу. Кабель в котушках можна укладати під цементний стягель, а кабель в матах (рулонах) ставиться під будь-яке покриття, але без стягеля. Пристрої кабельного типу не так швидко прогрівають кімнати, як пристрої з інфрачервоним випромінюванням, але кабель економічніше (в середньому 135 Вт/м2). З цієї причини нагрівальний провід є сенс розглядати не лише як додаткове джерело тепла, але як повноцінну опалювальну систему для заміського житла. Термін експлуатації – до 20 років.
4. Кабельні рідинні
Це нова продукція, яка з’явилася не так давно. Складається з полімерного трубопроводу, заповненого антифризом з нагрівальним проводом всередині. Семи жильний кабель з високою тепловою потужністю моментально нагріває рідину, яка швидко передає тепло повітрю у приміщенні.
Системі не потрібна циркуляційна помпа, вона довго вистигає, що дозволяє економити на електриці. Середнє споживання – 17,4 Вт/м2. Встановлюється під будь-яку поверхню чистової або чорнової підлоги. Ця система може використовуватися як основний нагрівальний прилад. Термін експлуатації не менший ніж у водяних пристроїв. Єдиний недолік – висока ціна.