Послуги фахівця з укладання плитки – недешеві. Але, поповнивши хатню майстерню нескладними інструментами та вивчивши способи роботи з плиткою, можна класти плитку і самому, економлячи гроші на щось важливіше.
. . . . . . .
При обличкуванні поверхонь керамічну плитку укладають на стіну на тонкий шар клею у декілька міліметрів, який наносять та розрівнюють зубчастим шпателем. Вельми важливо, щоб поверхня основи була ідеально рівною, тоді рівною вийде і все обличкування. Плитки клеять кожну окремо у визначеній послідовності. Спочатку їх притискують до шару клею, що нанесений на основу, після чого трішки провертаючи обирають потрібне положення. Шви проміж плитками мають бути однакової товщини, для цього використовують шовні хрестовини з шириною «променів» від двох до п’яти міліметрів. Плитки починають укладати у напрямі вгору або вниз від горизонтальної лінії, що була заздалегідь накреслена. Перед тим, як почати роботу, бажано скласти схему укладання з урахуванням розмірів плитки та ширини швів між ними. Потім ця схема переноситься на стіну. Обличкувавши всю поверхнею плиткою треба дочекатись, доки висохне клей, після чого шви затирають. Сумішшю для затирання заповнюють шви за допомогою гумового шпателя або терки, підбитою губчатою гумою. Залишки суміші обережно, щоб не вичавити його з швів, видаляють вологою губкою. Коли суміш для затирання у швах трішки схопиться, її залишки з готової поверхні видаляють сухою ганчіркою.
Цікаве відео на нашому каналі: Фігурки з фанери для саду
Для виконання цих робіт знадобляться деякі інструменти. Дорогий плиткоріз потрібен лише фахівцям, у яких планується великий об’єм робіт. Інші інструменти просто обов’язково мають знаходитись у хатній майстерні.
. . . . . .
. . . . . . . . .
