Це – приклад та деякі технологічні подробиці упорядження системи водопостачання з криниці до будинку і далі по гілках водоводу. Вода подається з криниці (глибина 4 кільця, води – на 1 кільце), яка розташована в десяти метрах від будинку заглибною шнековою (гвинтовою) помпою.
Керування помпою здійснюється електромеханічним реле тиску з функцією захисту від холостого ходу, до якого шнекові помпи надто чутливі. Натомість, ця конструкція мало чутлива до присутності часток забруднень. Реле налаштовано на підтримання тиску в системі на рівні 3 атм. Для візуального контролю тиску встановлений манометр. Щоб нівелювати стрибки тиску у системі при запуску помпи встановлений мембранний гідроакумулятор ємністю 100 л. Коли підтримується тиск у три атмосфери залишок води в ньому буде не більше 33 л. Цього об’єму вистачає, щоб декілька разів помити руки та один раз наповнити бачок унітазу. Гідроакумулятор збільшує ресурс помпи за рахунок меншої кількості її запусків.
Від криниці до будинку на глибині 1,5 метри прокладений підземний утеплений трубопровід з ПНД труби діаметром 32 мм. В будинок увід здійснюється крізь плиту перекриття у пластиковій гільзі, яка зроблена з каналізаційної труби у демпфувальній пінополіетиленовій теплоізоляції. Під підлогою труба утеплена пінополіетиленовою шубою та прокладена в піску під плитою перекриття, яка на піску і лежить. Для зливу води з магістрального трубопроводу в криниці встановлений трійник з вентилем. В будинку труба з ПНД закінчується латунним фітингом за переходом на нарізь 1”. Всі подальші елементи водоводу до фільтрів тонкого очищення мають нарізь 1”. Після відсічного кульового крану встановлений фільтр грубого очищення для затримання забруднень великого розміру та захисту тонкого фільтру.
Труби водопроводу у будинку – поліпропіленові зварені Banninger, які еластичніші своїх дешевих аналогів. Якщо трапиться замерзання води, труби просто розтягнуться. Але слід враховувати також, що поліпропіленові труби значно подовжуються при підвищенні температури. При нагріванні на 10°С армовані поліпропіленові труби подовжуються на 0,3 мм на кожен метр, а неармовані – на 1,5 мм, тому на довгих ділянках труби слід влаштовувати компенсатори у вигляді, наприклад, П-видних елементів. Для гарячого водопостачання використані труби Ø25 мм, армовані скловолокном з товщиною стінки 3,5 мм, а для холодного, відповідно Ø25 мм, неармовані, товщиною стінки 2,8 мм.
При монтажі водопроводу використана колекторна схема, тобто від колектору відходить декілька гілок – до накопичувального водонагрівача, на кухню до мийки, до пральної машини та унітазу, умивальнику та душу. Порівняно з послідовною схемою тут знадобиться набагато більше труб, але вона зручніше в експлуатації, бо на всіх споживачах буде підтримуватись однаковий тиск, який не буде падати при відкриванні крану на іншому споживачеві. Крім того, колекторна схема дозволяє обслуговувати будь який фрагмент системи без відключення всього будинку від води.
- Воду з криниці в будинок дає гвинтова заглибна помпа.
- Доступ до кабелю підігрівання трубопроводу, реле тиску та фільтру грубого очищення – в одному місці.
- Розширювальний бак з мембраною ємністю 100 л потрібен для компенсації стрибків тиску у водопроводі.
- Для підігрівання труб використовується саморегулівний кабель.
- Поліпропіленові труби: неармована для холодної та армована для гарячої.
-
За допомогою з’єднувальної муфти можна зрощувати довгі ділянки трубопроводу або виправляти помилки монтажу.
- Кран для зливання води встановлюють в нижчій точці трубопроводу.
- Для попередження помилок малюють схему вузла водопроводу крейдою на стіні.
- Перед зварюванням поверхні труб та фітингів знежирювали.
- На трубі роблять позначку, на яку глибину її треба вставити у фітинг при зварюванні.
- Розмічання кутового положення фітингу відносно інших елементів вузла, який складають.
-
В деяких випадках прогрівати трубу та фітинг доведеться безпосередньо у зоні монтажу трубоповоду.
- Розігріті елементи труб з’єднують одне з одним одразу після зняття з насадку зварювального апарату.
- Водопровід, прокладений під стелею.
-
Колектор лінії холодної води монтують на стіні за допомогою хомутів.
Для зливу води з водопроводу у морози або для обслуговування передбачений центральний злив у криницю та місцеві крани зливів в нижніх пунктах водоводу в будинку.
Монтаж водопроводу починають від периферії до центру. Складають окремі галузі та зводять їх до водомірного бойлерного вузла, який складається в останню чергу. Складні вузли краще одразу накреслити на папері та викласти з підготованих елементів на місці. Потім всі елементи вузлів треба намалювати крейдою на стіні, щоб не заплутатись при складанні. Окремі вузли водопроводу складаються заздалегідь, а потім встановлюються на місце.
Поліпропіленові труби розкроюють по довжині спеціальними ножицями точно під кутом 91 градусів. Далі слід видалити пил з поверхонь труб та фітингів, що стикуються, знежирити їх спиртом. Олівцем на трубі позначається глибина зварювання (для Ø25 мм – 16 мм). Якщо глибину не позначити та насадити трубу до кінця, при зварюванні може створитися стовщення, що зменшують внутрішній діаметр. В деяких випадках на фітингах та трубах можна робити мітки для суміщення, щоб забезпечити необхідний кут повороту труби при монтажі. При прокладенні труби крізь отвір в стіні використовують захисний чохол (можна зробити з пальця латексної рукавички без тальку).
- Колектор лінії гарячої води складений по іншій схемі.
- Електромеханічне реле тиску вбудоване в основну магістраль.
- Накопичувальний електричний воднагрівач та розширювальний бак встановлюються по місцю.
- Крани та клапани системи безпеки та зливу води накопичувального нагрівача складають по ретельно розробленій схемі.
- Фільтри тонкого очищення не складно при потребі замінити.
-
Колекторна система з водонагрівачем та фільтрами для води.
Зварювання труб здійснюють за допомогою спеціального апарату з насадками різних діаметрів, перед роботою встановлюють насадку потрібного розміру. На регуляторі виставляють температуру 260 градусів.
При зварюванні труб спочатку частини, що з’єднуються, насувають на насадки – з зусиллям, бо повертати труби не можна. З моменту, як трубу та фітинг насувають на зварювальні насадки відраховують (для труби Ø25 мм) сім секунд, та всовують трубу до відмітини олівцем. Далі рознімають трубу та фітинг, не прикладаючи надмірних зусиль, щоб не викликати звуження внутрішнього діаметру труби.
Рекомендують в кімнатах прокладати водопровід відкритим методом на монтажних кліпсах під стелею. Тоді при прогріванні холодного будинку водопровід швидше нагрівається, та й воду легше зливати не продуваючи водопровід.
Монтаж водопроводу у вузлу водоміру та бойлеру починають з встановлення водонагрівача та гідроакумулятора.
Для технічної води встановлюють ємність акумулятору червоного кольору, він призначений для систем опалення. Для питної води встановлюють бак білого кольору з мембраною камерного типу, яка виключає контакт зі стінками.
Для очищення води використовують 20 мкм фільтри, наприклад Big Blue з іонообмінним та вугільним фільтрами. Всі з’єднання, які в перспективі можуть потребувати ревізії краще збирати на швидко знімних «американках». Накопичувальний водопідігрівач підключають так, щоб попередити пошкодження баку та водопроводу при аварійному перегріві води в баку та забезпечити швидкий та зручний злив води.
- Введення нагрівального кабелю в зовнішній трубопровід.
- Крани для злиття води з трубопроводів розташовані й на кухні під мийкою.