Дизайн, розташування, та метод кріплення душника не мають значення, якщо вентилятор забезпечує достатній струм повітря крізь фільтри.
Більшу частину життя ми перебуваємо у приміщеннях, та більшість з них не має примусової вентиляції. А на кухні боротьба ведеться не лише з запахами, але й з сугою жиру, який під час приготування їжі осідає на всіх поверхнях. Саме цьому на кухні потрібна витяжка.
Відомо, що при приготуванні їжі для родини з трьох-чотирьох чоловік за рік на кухні виділяється та осідає на стінах а меблях до дев’яти кілограмів жирів, випаровувань різних рідин та димів, що містять канцерогенні складові. Жир, що осів на поверхнях створює сприятливі умови для розвитку хвороботворної мікрофлори і з часом починає розточувати неприємний затхлий запах.
. . . . . . . . .
Конструкція будь якої витяжки є простою: приймальний розтруб має першу ступіть уловлювання жиру – дрібно комірчасту сітку. За нею, всередині корпусу встановлений усмоктувальний вентилятор радіального типу, приблизно такий, як в автомобільній пічці. Вентилятор жене повітря крізь вугільний фільтр, який є другим ступенем очищення, він усуває частину запахів. Для знезаражування повітря деякі очищувачі повітря мають кварцові лампи. Якість вентиляції буде вищою, якщо повітря примусово відводити крізь вентиляційний стояк в квартирі або відвід повітря у приватному будинку.
Продуктивність витяжки, яка встановлюється, визначають, знаючи об’єм приміщення, що вентилюється. Повітря має мінятися від п’яти до десяти разів за годину, тобто для кухні об’ємом 40 м3 продуктивність вентилятора має скласти 200-400 м3/годину. Головні джерела забруднення повітря на кухні – плита та духовка, тому важливо відбирати повітря саме звідти. Для цього саме над плитою й розміщують приймальний розтруб.
Для зменшення рівня шуму витяжний розтруб на кухні можна приєднати одразу до вентиляційного каналу, а вентилятор змонтувати окремо в каналі на значній відстані. Тоді комплект буде дешевшим.
Схема підключення душника до вентиляційного каналу
Розміри душнику залежать від розмірів панелі плити, але душників з розтрубом завширшки від дев’яноста до ста двадцяти сантиметрів – не так багато. Висота встановлення розтруба над плитою визначається зручністю та пожежною безпекою. Якщо цю відстань зробити менше за 50-65 см, то душник може надто розігріватися, так, що навіть жир, що накопичився на сітці може загорітися.
При великій довжині витяжного коробу (це збільшує опір руху повітря) – потужності вбудованого вентилятору може не вистачити. Тоді слід встановити ще один проміжний канальний, або на виході вентиляційного каналу – даховий вентилятор.
Електромотори кухонних вентиляторів споживають мало енергії, але все ж перед монтажем слід за допомогою приборів впевнитись, що мережа витримає додаткову потужність.
. . . . . . . . .
Роздивимось приклад встановлення душника над плитою у фасадної стіни будинку. Тут вентканал можна прокласти просто крізь стелю та горище на дах. Вентиляційний канал можна пропустити і одразу назовні крізь стіну, але тоді короб буде псувати вигляд фасаду. Незалежно від того, як пройде канал, він має кінчатись поза будинком. Ні в якому разі не залишайте його кінець на горищі!
1. По розмірах поверхні пічки обирають розтруб та канал відведення повітря. По стіні роблять заміри та визначають місце для кріплення розтрубу. Він має бути змонтованим точно на плитою, а його нижній край на висоті 600-750 мм над її поверхнею.
2. Викружною пилою випилюють проріз для круглого вентиляційного каналу. Плиту накривають щільним папером та пил одразу помічник збирає пилососом.
3. По осі прорізу, що випиляли довгим свердлом Ø 10 мм роблять отвір в даху, який буде слугувати позначкою для розташування центра каналу на даху.
4. Крейдою окреслюють контур виходу на даху каналу та пилою пропилюють покрівлю та обшиття під нею.
Сухий струмок в саду зроблений з каміння.
5. Встановлюють вентилятор на отвір в даху. Його патрубок вставляють згори в отвір крізь покрівлю та обшиття, прикріплюють фланець та герметизують стик по контуру.
6. З’єднують знизу вентканал з патрубком вентилятора та підключають до мережі його електромотор. Дроти пропускають крізь стелю на кухню.
7. Патрубок розтрубу з’єднують з гнучким витяжним каналом. Всі з’єднання каналу треба зробити міцними, а стики огорнути фольгою.
8. Виставляють розтруб на висоті не більше 750 мм над поверхнею пічки. Ця висота дозволить розтрубу збирати всі випарування від пічки максимально ефективно та якісно.
. . . . . . . . . .
9. Розтруб вішають на кронштейни, прикріплені шурупами до стіни, та підключають провід від вентилятора до електромережі. Тепер кухня готова до кулінарних робіт та пов’язаних з ними виділень.