Невеличка оригінальна вішалка, між іншим, буде доречною не лише в гаражі або майстерні, а у будь-якому приміщенні – передпокої, кухні або у кімнаті. У конструкції приваблює простота виготовлення та мінімум деталей.
Основою вішалки є лист фанери габаритами 180х280 та завтовшки у 3-5 міліметрів. Це умовний розмір і його, звісно, можна змінювати. Кромки заготовки слід обробити шмерґельною шкіркою. Далі на ній позначають паралельні прорізи довжиною у сто міліметрів, вони створюють ряд язичків завширшки у 40 та 20 мм. Ці прорізи також треба обробити шкіркою. Після цього фанеру вкривають лаком або фарбують.
![eksvish1](https://superdim.info/wp-content/uploads/2023/10/eksvish1.jpg)
На підготовлений лист фанери 180х200 мм наносять лінії розмітки та ножівкою роблять в ньому акуратні пропили довжиною у сто міліметрів.
Щоб створилися елементи, на які, замість гачків, вішають одяг або рушники, між зубцями встановлюють розпинку, у цій ролі можна використати металевий стрижень Ø 8 мм. Можна також використати тонку рейку або алюмінієвий куток 8-10 мм. Для позначеного тут варіанту ширини, довжина розпинки складає 350 мм.
![eksvish2](https://superdim.info/wp-content/uploads/2023/10/eksvish2.jpg)
Наступна операція – свердління отворів для кріплення вішалки до стіни.
На кінці розпинки можна надіти гумові кільця. Тоді, наприклад, ключі, які на неї повісили, випадково не впадуть на підлогу.
![eksvish3](https://superdim.info/wp-content/uploads/2023/10/eksvish3.jpg)
Поверхні пропиляних пазів обробляють шкіркою, адже навіть після дрібнозубої ножівки створюються задирки та скалки.
Для кріплення вішалки передбачені два отвори.
![eksvish4](https://superdim.info/wp-content/uploads/2023/10/eksvish4.jpg)
Від алюмінієвого стрижня Ø 8 мм відрізують розпинку довжиною 350 мм.
![eksvish5](https://superdim.info/wp-content/uploads/2023/10/eksvish5.jpg)
Піднімаючи парні зубці вішалки, встановлюють стрижень розпинки.