Якщо у заміській будівля мало місця – рахувати треба кожний квадратний сантиметр. Звичайно, порівняно з телевізорами старих часів плаский екран не зрівняти – його можна закріпити в куточку на стіні і він нікому не буде заважати. А ось додатки до нього – DVD-програвач та приймач супутникового телебачення – місце займають, і весь кут загромаджують. Але крім цього ці прилади супроводжує й жмут проводів, який бажано десь сховати. Якщо для всього того поставити у кут тумбочку – вона загромадить увесь прохід (адже, домовились – місця – обмаль).
Але вихід є – спорудити своїми руками кутову поличку під кожний пристрій, а проводи пропустити за декоративною дошкою, закріпленою до тильних ребр полиць.
Звичайно, приймач та DVD працювали б й так, але жмут проводів сильно заважав би.
А тапер – кожний пристрій на своєму місці, а під нижню поличку можна поставити табурет або пилосос.
Розміри двох нижніх полиць визначаються габаритами пристроїв, що будуть на них розташовані. Верхню полицю для пультів можна зробити менш глибокою (на шістдесят міліметрів).
Далі треба зазирнути до комори та зробити облік дошок та меблевих щитів, що там залишилися від тогорічного ремонту. Можливо, це соснові та модринові дошки. З них можна набрати комбіновані щити. Краще зробити так, щоб набірний малюнок на кожній з полиць був однаковим. Полички будуть виглядати більш акуратно, якщо обрізати їх бічні кути, а до переднього та заднього ребр приклеїти широкі накладки з темної модрини.
Щити складають на букових шипах з клеєм. Кутову декоративну дошку, що вкриває проводи, обирають навпаки, у колір обшивки стін. Для підключення всіх пристроїв знадобиться три розетки, для цього на декоративній дошці встановлюють відповідний продовжувач, що підключається до настінної розетки, яка вже є. Поверхні деталей етажерки вирівнюють рубанком та ретельно личкують, після чого вкривають водостійким напівматовим поліуретановим лаком у три шари.
Складають етажерку уважно, після чого, розклавши проводи, закріпляють на суміжних стінах тонкими дубовими рейками. Підключивши пристрої, ховають розетки з проводами додатковою деревною вставкою, так акуратніше.
Обравши дошки для щитів, спочатку обробляють їх поверхні фуганком. В ребрах центральних деталей з модрини свердлять отвори глибиною 25 мм під шипи. Далі, використовуючи кондуктор, свердлять відповідні отвори в ребрах суміжних деталей.
Підготувавши всі – суміжні та центральні – деталі, складають щити на шипах з клеєм. Далі до тильних ребер двох щитів прикручують саморізами накладки. Бічні «крильцята» також приклеюють на шипах.
Щоб добре притягнути до щита довгу передню накладку, що приклеюють на шипах, до скошених бічних ребр прибивають цвяхами трикутні урізки під губки струбцин. Комплект з трьох полиць готовий, залишилось скласти з них етажерку.
Спочатку скошують подовжні кромки декоративної дошки під кутом 45 градусів. Далі помічають на ній розташування пазів під полички. Зробивши запили на половину товщини дошки по позначках, пази акуратно вирізають стамескою.
В дошці роблять отвори наскрізь для прокладання проводів, під вилки та блок розеток продовжувача. Склавши етажерку без клею, приміряють її до кута. Після розкладання та пасування бічних ребр полиць по місцю починають оздоблення деталей прозорим лаком на водяній основі. Фіксуючі дубові рейки по довжині бічних кромок полиць готують заздалегідь так, щоб шурупи не попадали в стики шпунтованих дошок обшивки стін, якщо вони у вас є.
Блок розеток продовжувача закріпляють у віконці декоративної дошки смугами з бляхи, саморізами та двобічною липкою стрічкою. Після встановлення етажерки на місце, декому може й забажається сховати і блок розеток.