Не дивлячись на шалену популярність пластикових рам, дерев’яні вироби зовсім не виходять з моди, особливо у старих будинках, де вони, інколи, є унікальними теслярськими витворами. Взагалі дерев’яні рами є практичними виробами, служать довго, та до їх екологічних властивостей претензій немає. Але час, коли їм знадобиться ремонт, все ж настає.
Частіше пошкоджується нижня частина хрестовини рами (1), де вода, що стікає, просякає під замазку (кит) в нещільні стики та тріщини. Деревина всотує вологу, яка під силою капілярних сил проходить під фарбу та починається гниття. З плином часу межа розповсюдження гниття пересувається вище, руйнуючи фрагменти хрестовини. Але, коли виявлення слідів пошкодження деревини стало вчасним, є можливість врятувати раму, якщо замінити пошкоджені деталі на нові.
Підготовка рами до ремонту
Раму треба зняти та ретельно виміряти не лише зовнішні розміри, але й розташування завісів, запорів, вирізів та скосів на стояках. Профіль бічних ребр рам може бути дуже складним, тому всі заміри слід робити дбайливо та старанно, а розміри записувати або наносити на ескіз.
Далі пошкоджену зону відчищають від старої фарби, та шилом визначають глибину гниття деревини. Визначивши межу пошкодження позначають її та згідно з цією позначкою відпилюють стояки рами (2). Пиляти слід акуратно, притримуючи раму, аби не тріснуло скло, та не подряпали його зуби пилки. Стояк та нижню перекладину підрізають з трьох боків до скла (3), пошкоджені гниттям фрагменти обережно видаляють несильними поштовхами молотка. Коли гнилим є лише один стояк, а другий цілий, то треба розібрати його кут де він з’єднуєтся з нижньою перекладиною. Частіше за все це врубка, один або декілька шипів, схоплені цвяхом або шкантом. Зчистиши фарбу, шкант слід акуратно вибити та розібрати шипове з’єднання (4).
Відрізані та видалені фрагменти не слід викидати, оскільки вони потрібні як зразки для нових деталей. Їх треба відпиляти під прямим кутом та відчистити від фарби, щоб занотувати профіль та зняти розміри (5).
Виготовлення нових деталей
Для всіх нових елементів підготовлюють заготівку, відповідно до розмірів, з достатнім припуском по перерізу та довжині. На фрезерному верстаті прямою фрезою обробляють основні контури та вибирають фальц для скла.
Коли на внутрішньому боці старих деталей є фасонний профіль, треба фрезерувати такий же на заготівках, частіше за все, це овал або викруження. Навряд, щоб він точно збігався зі старим, але в місці стику старих та нових деталей невеличкий виступ можна обробити надфілем.
Якщо стояк не пошкоджений, його треба прикласти до нової нижньої перекладини та розмітити шип врубки (6). Слід звернути увагу, щоб шип нижньої перекладини не виступав по товщині ані з боку фальца, зробленого під скло, ані з боку скоса, виконаного для відведення води, що буде стікати. В новій деталі стояка для з’єднання його з нижньою перекладиною треба розмітити та вирізати паз: спочатку в верхньому кінці висвердлюють наскрізний отвір (7), після чого випилюють бічні стінки пилкою та дороблюють долітцем.
Дивіться відео ідеї меблів з дерев’яних піддонів своїми руками
Перед проклеюванням нових кутових з’єднань, їх збирають сухими та припасовують. Шипи мають заходити у пази без зайвих зусиль але щільно,. Під час пасування контролюють прямі кути та обов’язково перевіряють площинність. Подовжній стик старого та нового фрагментів стояка виконують через зріз під кутом 45 градусів. Щоб позначити положення різу, нову деталь прикладають до старої та розмічають лінію різання під кутом 45 градусів на обох деталях одночасно. При цьому контролюють висоту стояка, тобто, габаритну висоту рами, яку заміряли раніше.
Раму складають за особливим порядком. Спочатку проклеюють шипові елементи нижньої перекладини з новими деталями обох стояків. Використовують водостійкий клей, кожне кутове з’єднання при цьому підсилюється хоча б одним шурупом на всю довжину. Для запобігання перекосам, раму кладуть на рівну поверхню та притискають вантажем, чекаючи повного висихання. Після висихання клею, деталі ґрунтують, прикладають нову частину хрестовини до старої та цупко стягують струбцинами кінці старих стояків та нових деталей, запиляні під кутом. Просвердлюють напрямні отвори під прямим кутом до лицьових сторін та пригвинчують два шурупи з внутрішнього боку рами та один – з зовнішнього.
. .
Коли ґрунт висохне, слід поличкувати шмерґелевим папером стики старих та нових деталей, додатково заґрунтувати всю раму та пофарбувати.