Невеличка оригінальна вішалка, між іншим, буде доречною не лише в гаражі або майстерні, а у будь-якому приміщенні – передпокої, кухні або у кімнаті. У конструкції приваблює простота виготовлення та мінімум деталей.
Основою вішалки є лист фанери габаритами 180х280 та завтовшки у 3-5 міліметрів. Це умовний розмір і його, звісно, можна змінювати. Кромки заготовки слід обробити шмерґельною шкіркою. Далі на ній позначають паралельні прорізи довжиною у сто міліметрів, вони створюють ряд язичків завширшки у 40 та 20 мм. Ці прорізи також треба обробити шкіркою. Після цього фанеру вкривають лаком або фарбують.
На підготовлений лист фанери 180х200 мм наносять лінії розмітки та ножівкою роблять в ньому акуратні пропили довжиною у сто міліметрів.
Щоб створилися елементи, на які, замість гачків, вішають одяг або рушники, між зубцями встановлюють розпинку, у цій ролі можна використати металевий стрижень Ø 8 мм. Можна також використати тонку рейку або алюмінієвий куток 8-10 мм. Для позначеного тут варіанту ширини, довжина розпинки складає 350 мм.
Наступна операція – свердління отворів для кріплення вішалки до стіни.
На кінці розпинки можна надіти гумові кільця. Тоді, наприклад, ключі, які на неї повісили, випадково не впадуть на підлогу.
Поверхні пропиляних пазів обробляють шкіркою, адже навіть після дрібнозубої ножівки створюються задирки та скалки.
Для кріплення вішалки передбачені два отвори.
Від алюмінієвого стрижня Ø 8 мм відрізують розпинку довжиною 350 мм.
Піднімаючи парні зубці вішалки, встановлюють стрижень розпинки.