Властивості
Багато хто стверджує, що мідні труби у системах водопостачання – надто дороге задоволення, але це не так.
Дешевий чавун, який потім замінила сталь, досі примушують страждати мешканців будинків совєтської ери.
Переваги міді очевидні навіть у порівнянні з пластиком або металопластиком. Мідь визначається надзвичайно довгим терміном експлуатації: труби та фітинги з міді нерідко служать стільки ж, скільки існує будівля. Мідь є пластичною, що збільшує безпеку водоводу, вона зберігає свої властивості у широкому діапазоні температур -200 – +250°С, тому мідні труби стійкіші, ніж сталеві, до заморожування, коли вони заповнені водою.
На відміну від пластикових, мідні труби стійкі до ультрафіолетового випромінювання, мають невеликий коефіцієнт шорсткості, що дозволяє в однакових умовах використовувати труби менших діаметрів. Мідний трубопровід дуже стійкий до впливу різних видів вірусів та бактерій, йому не страшні оливи, жири та багато інших шкідливих речовин. Навіть неминучий для наших водопроводів хлор не в стані зруйнувати мідну трубу, навпаки, дякуючи йому на внутрішніх стінках мідних труб створюється оксидний шар, що сприяє збільшенню терміну їх експлуатації.
Труби
Водопровідні мідні труби круглого перерізу випускають у бухтах довжиною у 25 та 50 метрів, а також урізками-штангами різної довжини. Найбільш популярні діаметри 8-28 мм з товщиною стінки 1 мм, тобто мідні труби на практиці легше сталевих. Мідні труби легко гнути та різати, тому їхній монтаж не є складним.
Мідні труби з’єднують рознімним (фітинги) та нерознімним (лютування (пайка), зварювання, обтиснення) способами. Фітинги також використовуються для під’єднання труб до арматури.
Фітинги
Промисловість випускає широку номенклатуру з’єднувальних та перехідних фітингів. Так, для паяння використовують не лише звичайні та переходні муфти, але й кутки, хрестовини, трійники, обводи, заглушки. Існують й фітинги з переходом з лютівного з’єднання на різьбове.
У різьбових фітингах викожистовують обтискне кільце, яке при затягуванні накидної гайки стискає трубу, герметизуючи з’єднання.
Лютування (паяння) мідних труб
Для лютування використовують полум’я пальника, що зменшується, його температура – дуже висока, воно додатково очищає майбутнє з’єднання.
Поверхні мідних труб очищають та знежирюють.
При лютуванні наносять мінімальну кількість флюсу зовні з’єднання. Якщо при лютуванні використовується мідно-фосфорні люти, флюс не використовують.
З’єднання рівномірно нагрівають до температури приблизно +425°С.
Мідь почне змінювати колір, з’являться кольори мінливості. Люту наносять та перевіряють його рівномірний розподіл в з’єднанні, використовуючи для цього пальник. Люта тече у напрямі більш нагрітого місця з’єднання. Після лютування залишки флюсу ретельно видаляють.
Лютування слід виконувати швидко. Цикл нагрівання короткий, без перегрівання.
Під час роботи слід забезпечити надійну вентиляцію, тому що пари кадмію та фтористих з’єднань з люти та флюсу є дуже шкідливими.
Лютування твердою лютою виконують при температурі вище +425°С, але нижче температури топлення. Воно здійснюється за рахунок поверхневих сил адгезії між розтопленою лютою та нагрітими поверхнями основних металів. Люта розподіляється у з’єднанні під впливом капілярних сил.
Лютування міцною лютою відрізняється від лютування м’якою лютою, хоча ці операції є подібними. З’єднання металів при лютуванні м’якою лютою здійснюється при температурі нижче +425°С.
Так виглядає ідеальне з’єднання після лютування.