Сьогодні багато хто з господарів заміських будинків мають зовсім невеликі ділянки (чотири-шість соток), але на них теж хочеться створити найбільш комфортне середовище для життя. Добре при цьому, щоб на ділянці добре сусідували городні та содові рослини, господарські будівля, малі архітектурні форми, стежки та навіси для відпочинку.
На малюнку 1 є один з варіантів розбиття заміської ділянки площею приблизно чотири сотки. Третина території тут належить житловій зоні, за нею розташована «дитяча зона» зі спортмайданчиком (зліва від головної стежки). З правого боку розташовані садово-городні насадження та невеличка теплиця. Господарський блок з сараєм-майстернею, лазнею, душем та літнім туалетом замикають ділянку.
Весь простір ділянки об’єднується кільцевою стежиною, яка підходить до кожної зони. Покриття головної стежини можна виконати з плиток, а другорядних – з ріння або піску.
Можливі й інші варіанти розбиття ділянки, наприклад, головна стежина може розбивати ділянку на дві половини. В одній зоні знаходиться альтанка та модульний город, а в іншій – навіс для відпочинку, теплиця та декілька клумб з квітами. В цій же половині розташований й житловий будинок. Замикається ділянка побутовими та господарськими приміщеннями – літнім душем, туалетом, лазнею, сараєм та майстернею.
Зважаючи на невелику площу ділянок, господарську зону намагаються розташувати компактно, об’єднуючи приміщення (малюнок 2). Також, облаштовуючи ділянку, використовують такий захід, як контрастні сполучення. Наприклад, малі форми у сучасному стилі можна успішно розмістити зі старими меблями та обладнанням часів, що минули. Фрагмент «старої» стіни, яка складена з каменю, буде в гармонії з сучасними меблями та квадратними кольоровими бетонними плитками підлоги (малюнок 3).
На подальших малюнках вказані інші варіанти облаштування майданчиків для відпочинку, огороджень та навісів.
Особливою привабливістю та оригінальністю відрізняються ті зони відпочинку, де використовуються різні елементи Природи – старі колоди дерев, пні та спили від них, квітники, що видовбані у стовбурах старих дерев, тощо (малюнки 4, 5).
Дивіться відео ідеї меблів з дерев’яних піддонів своїми руками
Кожна така зона не лише прикрашає ділянку, але й робить її привабливим місцем, де можна відпочивати та приймати гостей (малюнок 6).
Витончені вигини стежинок, які викладені плиткою, у сполученні з клумбами квітів, навісом та арками, вкритими кольоровою тканиною, створюють особливу ауру рукотворного та природного оточення. Збільшується цей ефект ввечері, коли запалюють світильники, та їхнє світло вирізняє із зеленого загалу яскраві кущі, квіти, рослини.
Велику роль у оформленні заміської ділянки грає паркан, який дозволяє відчувати себе на своїй території усамітненим. Паркан має знаходитись у гармонії з матеріалом, з якого збудоване житло. Конструкції, виконані з продовжних брусів та рейок показані на малюнках 7 та 8. Висота стовпів може бути від 220 до 250 сантиметрів. Для вуличної огорожі рекомендують висоту не меншу за 200-220 см. Опорні стовпи мають бути стійкими до вітрових навантажень та особливостей ґрунтів.
Перед тим, як починати зводити недорогу дерев’яну огорожу, слід здійснити її трасування, позначити та закріпити лінію , по якій буде проходити паркан, закріпити місця розташування опорних стовпів. Відстань між опорами – 200 – 250 сантиметрів, а глибина ям під них – 70 – 80 сантиметрів. На дно ями насипають шар піску у 10 – 15 сантиметрів, трамбують, після чого опускають стовп, засипаючи зазор ріллям.
Щоб огорожа була не одноманітною, у її верхній частині розміщують декоративні ящики для квітів та рослин (малюнок 8). Додатковими прикрасами можуть слугувати різні дерев’яні елементи у вигляді геометричних фігур – трикутників, квадратів. Для захисту опор від дощу та снігу згори їх вкривають кришками з листів бляхи.