З чого робити перегородки (переділки)?

Цегла

Це традиційний будівельний матеріал, який має цілий ряд переваг. Передусім, це високій рівень міцності, тож на таку стіну можна вішати полички, підставки для рослин, картини – без усіляких вагань. Вона витримує будь-які побутові навантаження. Керамічна (не силікатна) цегла не вбирає вологи, тому її можна використовувати і для вологих приміщень, не шкодять йому пліснява та грибок, тож така стіна може стояти досить довго.

Але є й недоліки, з них найбільш суттєвий – велика маса. Кубометр порожнистої цегли важить більше тони, тому, вирішивши скористатись цим матеріалом слід уточнити міцність перекриття. Інколи для такої конструкції потрібен дозвіл БТІ. Крім того, зведення цієї конструкції – досить трудомісткий процес, для якого потрібна відповідна кваліфікація. Ще одним недоліком є висока вартість матеріалу.

Пінобетон

Стіна з пористого бетону удвічі легше за цегляну, тому для зведення внутрішніх переділок піноблоки використовуються без обмежень. Дякуючи легкості та простоті обробки перегородку з нього може збудувати навіть недосвідчений майстер. Пори всередині матеріалу є причиною непоганих теплоізоляційних характеристик, що теж важливо.

Однак, мала щільність пінобетону робить його ламким та маломіцним – при свердленні стіна з піноблоків починає кришитися. Щоб повісити на неї щось важке слід використовувати анкерні болти. Недоліком є також гігроскопічність матеріалу, тому використовуючи його у ванних кімнатах, слід не забувати при антисептичну обробку. Не зайвим буде і облицювання, що не пропускає вологу.

Керамзитові блоки

Більш міцним є бетон з включеннями з керамзиту. Майже всі переваги пористого бетону розповсюджуються й на вироби з керамзитного бетону. Це – простота монтажу, невелика вага, зручні габарити. Однак, властивість утримувати тепло у блоків з керамзиту нижче ніж у пінобетону. Ціна – майже така ж сама.

Позитивним є те, що керамзитобетон випускають у великому діапазоні типорозмірів, що дозволяє складати не лише прямі, але й криволінійні конструкції. А те, що вручну цей матеріал не обробляється, слід віднести до числа вад. Для цього потрібне спеціальне обладнання.

Гіпсокартон та пазогребневі плити

Найчастіше для зведення переділок у квартирі використовують гіпсокартон.

1. Гіпсокартоні плити дуже легкі – приблизно п’ятдесят кілограмів квадратний метр, що значно спрощує монтаж.
2. Встановлена стіна повністю готова для фінішної обробки, тинькувати її не треба. Залишається нанести фарбу або наклеїти шпалери.
3. Вартість такої конструкції на порядок нижче, ніж у пінобетону, не говорячи вже про цеглу.
4. Недоліки: низька міцність та погана звукоізоляція.

Не менш популярні і пазогребневі плити (система шип-паз). Це той же таки гіпс, але в нього додають різні пластифікатори. На відміну від гіпсокартону для цього матеріала не треба зводити каркас. Працювати з ним легко, дякуючи системи «шип-паз». Стіна з таких плит - суцільна, тобто не гудить та не бубонить, якщо її зачепити чимось важким. Для вологих приміщень виробляють модифікації матеріалу з підвищеною вологостійкістю. Однак цей матеріал набагато дорожче, ніж гіпскартон.

ВИСНОВКИ

Зводити цегляну перегородку важко до дорого. Таке будівництво може бути виправданим лише тоді, коли стоїть завдання естетичного та надійного рішення для розділення приміщень великої площини, включаючи кухні та ванні кімнати.

Якщо виникає необхідність поставити порівняно недорогу переділку з прийнятною звуко- та теплоізоляцією краще використовувати піноблоки або керамзитобетон.

Щоб розділити на зони невелику квартиру-студію краще скористатися готовими плитами з гіпсу або листами гіпсокартону.