Багато хто з автовласників воліють мати на заміській ділянці замість стаціонарного та досить дорогого гаражу укриття для свого авто, яке добре продувається повітрям. Такі недорогі автоукриття називають навісами, відкритими гаражами, а ще – карпортами.
Стиль, нахил даху та й ширина гаражу диктуються архітектурою та дизайном основного будинка. Крім того, у складі гаражу можна спробувати влаштувати додаткові приміщення, наприклад, туалет та душовий відсік.
Перед тим, хто налаштований будувати гараж є дві проблеми – вибір форми та габаритів гаражу та дотримання вимог будівельного нагляду.
Головним ворогом автомобіля, що зберігається в закритому гаражі є сирість. Підвищена вологість повітря негативно впливає не лише на стан та довговічність металевих деталей.
Не завжди буває так просто спорудити поряд з будинком повноцінний закритий гараж. У такому випадку для зберігання автомобіля можна встановити легкий навіс, який також може непогано захистити машину від несприятливих атмосферних впливів.
Перша умова для будівництва або модернізації гаражу або відкритого навісу для машини – місце стоянки та підхід (під’їзд) до нього мають бути сухими.
Незалежно від типу будівлі місце гаражу слід обирати по можливості ближче до дому. А якщо умови дозволяють – краще за все зблокувати гараж з будинком, щоб до нього можна було попасти, не виходячи на вулицю.
Образ півня або кішки, що сидять на даху вашого будинку десь у сільській місцевості, можна відродити , наприклад, у флюгері. Його можна зробити з металу. Це не обов’язково мають бути кішка або півень, будь який образ, що вам сподобався, можна відобразити в металі та виставати на дах, але спочатку треба їх зобразити на папері.
Стовпи та прогони слід захистити від вологи, навіть, якщо вони просякнуті захисними рідинами, адже з часом вони однаково почнуть накопичувати вологу. Особливо це стосується верхівок стовпів.
Деяка кількість стовпів, прогонів між ними та дошок обшиття – ось все, що треба для створення нового паркану. І ідея нехитра, і будівництво без складнощів. Але деякі тонкощі у будівництві надійного паркану все ж є.
Частіше пошкоджується нижня частина хрестовини рами, де вода, що стікає, просякає під замазку (кит) в нещільні стики та тріщини. Деревина всотує вологу, яка під силою капілярних сил проходить під фарбу та починається гниття. З плином часу межа розповсюдження гниття пересувається вище, руйнуючи фрагменти хрестовини. Але, коли виявлення слідів пошкодження деревини було вчасним, є можливість врятувати раму, якщо замінити пошкоджені деталі на нові.